ye-logo.v1.2

Чотири міфи про спалювання трави – дослідження програми розвитку ООН

Суспільство 985 1
Аби екосистема повністю відновилась після пожежі, потрібен не один рік
Аби екосистема повністю відновилась після пожежі, потрібен не один рік. Фото: km.dsns.gov.ua

Природа довго відновлюється після спалювання трави.

Щороку навесні та восени в Україні починається сезон паління сухостою, листя та бур’янів. Намагались розібратись у причинах такої поведінки людей лабораторія інноваційного розвитку ПРООН спільно з Центром розвитку інновацій під час спеціальної експедиції. Як пише «Українська правда», в результаті було визначено щонайменше 20 причин такої поведінки.

«Казати, що українці бездумно палять геть усе, буде не зовсім чесно і правдиво. Багато хто палить, бо немає іншого рішення поводження з відходами, або просто немає сил організувати компостування листя, сухостою та інших органічних відходів. Але все експедиція ідентифікувала багато причин-міфів і деякі з них готові розібрати», - зазначає «Українська правда».

Міф 1: Шкода для здоров'я перебільшена. 90 років тому палили бур’яни, досі всі так роблять

Насамперед 90 років тому стільки не палили: органіку використовували у тваринництві або компостували, тому і відходів було менше. І до того ж не було стільки пластику та іншої «хімії», що зараз постійно забирається та спалюється з сухостоєм.

За даними дослідження в рамках?проєкту «Нам цим дихати», шляхом опитування серед понад 1200 учасників онлайн-панелі Gradus у віці 14-65 років, які мешкають у селах та містах, останні 3 роки палити продовжують 39,4% людей. І це попри те, що дим від спалювання трави їдкий, густий. Він подразнює очі, неприємно пахне. Алергіки його не переносять.

Наукові дослідження показують, що під час горіння тони рослинних відходів вивільняється близько 9 кілограмів мікрочастинок диму (пил, окис азоту, чадний газ, важкі метали та канцерогенні сполуки). З тліючого опалого листя може виділятися бензопірен, що пов'язують з раковими захворюваннями у людини. Також з димом в повітря потрапляють діоксини, що є також дуже отруйним для людини.

Тому важливо пам'ятати: паління сухостою у 2021 році зовсім не таке, як 90 років тому. Це створення токсичного диму, що шкодить усім нам.

Міф 2: Випалювання трави прогріє ґрунт і збагатить його золою. А ще нова трава тоді з'явиться швидше і зростатиме краще

Ґрунт прогрівається від трав'яного палу, але незначно. Значніше інше: гине його корисна мікрофлора. Зола від спалювання не проникає у ґрунт, а залишається на його поверхні та швидко змивається при першому дощі, тому важко назвати її справжнім добривом. А ось компост, який можна отримати з  сухостою, – це інша справа.

Про ефект швидкого росту трави після випалювання чули всі. Однак, це теж міф. Суха трава тільки приховує молоді зелені паростки, і тому їх нам не видно. В той час як на почорнілих від вогню ділянках зелена трава краще помітна. Після випалювання виживає і першою зростає, заглушаючи іншу ослаблену флору, найгрубіша та невибаглива трава і бур'ян.

«Такі пожежі – це смерть цілої екосистеми, – зазначила «Українській правді екологиня Ганна Данько. Насіння вигорає, і тоді репродуктивна здатність рослин зменшується. У нас страждає тваринний світ. Безхребетні. Місця гніздівлі птахів. Хребетні тварини. Всі вигорять – не буде ні місць існування, ні продуктів харчування – тих самих рослин. Буде одна пустеля. Аби екосистема повністю відновилась після пожежі, потрібен не один рік».

Міф 3: Якщо встигну спалити траву навесні, вб'ю всіх кліщів, гадюк та інших шкідників. Птахи та звірі встигнуть втекти

Застерегтися від кліщів за допомогою спалювання трави можна тільки, якщо знищити все живе. Через випалювання гинуть практично всі істоти, що живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту: комахи, їх личинки, дощові черви, птахи та інша живність, що не тільки знищує шкідників саду та городу, а й бере участь в процесі творення ґрунту.

Хтось згорає, хтось задихається від диму. Для відновлення нормального життя рослин і комах на місці підпалу необхідно 5-6 років, а в деяких випадках – взагалі неможливо відновлення. Тому необхідно пам'ятати: коли ми палимо – ми впливаємо на складний процес ґрунтоутворення, а кожен акт підпалу — це неусвідомлене вбивство природи.

Міф 4: Все одно підпалять, краще я перший це зроблю. Я проконтролюю

Чи знаєте ви, що тогорічна пожежа у Чорнобильській зоні, яка почалася поблизу села Володимирівна Котовського лісництва та у лічені дні охопила 3,5 тисячі гектарів лісу, опосередковано почалася зі «звичайного» підпалу трави?

Пам’ятаєте ті страшні кадри, які заполонили кожний телеканал, медіа та соцмережі? А смак повітря у Київській області пам’ятаєте? Тоді рятувальникам та всім небайдужим знадобилося понад 11 днів, щоб погасити вогонь.

Це не поодинокий випадок. Спалювання сухих рослинних залишків часто призводить до великомасштабних пожеж, особливо тепер, коли через зміну клімату маємо «пересушені» ліси. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, особливо за вітряної погоди, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. Відкритий вогонь – може стати дуже жорстокою непідконтрольною стихією. 

Читайте також:  Чому не можна спалювати листя та що з ним робити

Коментарі:

Віталій Українець 11.04.2021 21:26

Палять траву люди тому що малоосвічені та з комплексом піромана. Приїздить в Л.Гринівці мешканець міста Грицина В.Д. нагріб тогорішню суху траву та кукурузиння підпалив та поїхав до дому ,а воно горить до ранку! Сморід на все село.Ще звернув увагу що підпалюють люди ввечері і особливо в безвітренну погоду-якась традиція!? Штрафи треба накладати без розбору ,за повтори по арифметичній прогресії!

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую