ye-logo.v1.2

Конфлікт через ставок у Старокостянтинові

Суспільство 5843
Дізнавшись про приїзд журналіста, до ставка із села почали сходитися люди
Дізнавшись про приїзд журналіста, до ставка із села почали сходитися люди. Фото: автора

Громада села відновила ставок, але виявилося, що у нього є господарі

До кореспондентського пункту нашої газети у Старокостянтнові звернувся місцевий таксист Володимир Шевчук. Із болем і тривогою у душі він говорив про долю рідного села Стецьки, мовляв,  у селян їхнє останнє кровне забирають. “Свого часу за селом, на узліссі, був ставок. Багато десятиліть тому його спустили. Плесо заросло бур’янами та чагарниками і лише зрідка використовувалося як пасовище для громадської худоби. Може, й до цього часу стояло б пусткою, якби сільські мешканці мали де купатися, відпочивати чи ловити рибу. Орендарі, які взяли сільські ставки під свою опіку, навіть близько не дозволяють ходити біля водойм. Отож громадою вирішили відновити колишній ставок. Два роки тому зібрали гроші, насипали дамбу, перепинили воду і запустили зарибок. Але біда в тому, що, коли плесо стояло пусткою, до нього ніхто не мав ніякого відношення, а як тільки люди зробили ставок, знайшлися «господарі», які вирішили все прибрати до рук”, – скаржився чоловік. Володимир Шевчук із гордістю розповідає, як вони постаралися із селянами не тільки перепинити воду, а й навести порядок біля новоствореної водойми. Дізнавшись про приїзд журналіста, до ставка із села почали сходитися люди. “Ми по 27 років відпрацювали на місцевій фермі. Не жаліли сил та здоров’я для рідного господарства, а в результаті залишилися ошуканими. Ферми і тракторний парк розібрали, розікрали. Тепер ще й ставка, якого ми своїми силами зробили, хочуть відібрати. Ми ж на відновлення гроші збирали – з кожної хати по 70-90 гривень. Багато праці вклали”, – бідкаються колишні доярки Ганна  Горбач та Надія Талайчук. 
ЦЮ ЗЕМЛЮ ВІДДАЛИ ЩЕ ДВА РОКИ ТОМУ
 То хто ж ці «круті хлопці», що, як стверджують селяни, зазіхнули на готовий ставок? Це питання я намагався з’ясувати в голови села Стецьки Василя Кирилюка. Та, виявляється, що до землі, яка знаходиться за межами населеного пункту, сільська рада відношення не має. Це прерогатива районної державної адміністрації, яка своїм розпорядженням від 1 жовтня 2009 року виділила військовому пенсіонеру зі Старокостянтинова Сергію Воронюку двома шматками 1,77 гектара землі для ведення особистого селянського господарства. На це є відповідні державні акти, видані в липні 2010 року. А розпорядження голови райдержадміністрації про надання дозволу Сергію Воронюку на розроблення проекту землеустрою, щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства було прийнято 16 жовтня 2008 року. Тобто, за хронологією подій виходить, що селяни самовільно, без будь-яких дозволів та погоджень зробили ставок і затопили водою земельну ділянку, документи на приватизацію якої уже знаходилися на стадії розробки. Про це знав колишній сільський голова Микола Гуменюк,  адже на заяві пана Воронюка голові райдержадміністрації власною рукою наклав резолюцію «не проти». Він би мав зупинити протизаконні дії членів територіальної громади чи, в крайньому випадку, спрямувати їх у правильне русло. Однак сільський очільник зайняв позицію нейтралітету. З одного боку він ніби й попереджував селян, що на земельну ділянку виготовляється документація, а з іншого – не заперечував, аби ті робили ставок. За Сергієм Воронюком стоять колишній військовий Володимир Федорчук (виходець із села Стецьки), пенсіонер органів внутрішніх справ Борис Поліщук та начальник юридичного відділу мережі магазинів «Ясен» Олександр Фадєєв. Саме ці чоловіки свого часу вирішили зайнятися організацією на Старокостянтинівщині зеленого туризму.  Як з’ясувалося, в жодних документах землевпорядних організацій водойма на тому місці не значиться, а лише струмок та прибережні захисні смуги, що належать до земель водного фонду. Решта – землі резерву або, просто кажучи, сіножаті. З усієї команди Сергій Воронюк був єдиним на той час, хто ще не використав передбачене законодавством України своє право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Тому й почав оформлювати відповідні документи. “Для того, щоб на законних підставах там можна було створити водойму, належало виготовити відповідний державний акт на сіножаті, а потім змінити їх цільове призначення. І лише після погодження з низкою землевпорядних організацій – розробити проект будівництва водойми, укріпити дамбу, береги, заглибити русло, викопати ями, щоб риба  мала де зимувати. Справа досить складна і потребує великих капіталовкладень. Одній людині це не під силу, тому й ми зібралися вирішувати це питання цілою командою”, – пояснює юрист за фахом  Олександр Фадєєв. Процес виготовлення документів на землю Сергію Воронюку затягнувся надовго. “У цей момент від сільського голови Миколи Гуменюка надійшла інформація, що селяни незаконно затопили сіножаті водою. Ми приїхали, а з води виглядає підтоплена трава, яка вже  почала загнивати, на поверхні – неживий зарибок догори животами плаває. З’ясували, що це Володимир Шевчук, не питаючи ні в кого дозволів, проявив ініціативу, збаламутив людей, які самовільно зробили ставок. Хоча в нас були підстави звернутися в прокуратуру, управління земельних ресурсів і винуватців притягнути до відповідальності за затоплення приватизованої землі, ніхто не піднімав зайвого шуму. Ми з розумінням поставилися до ситуації і домовилися, що почекаємо, поки виловлять рибу, продадуть і розрахуються з селянами, з яких збирали гроші на спорудження ставка та придбання зарибку”, – пояснює Олександр Фадєєв. Сергій Воронюк та його команда після виготовлення відповідної документації мали наміри відновити дамбу, укріпити панелями береги, на узліссі зачистити і засипати піском майданчик для купання, облаштувати безпечну зону для відпочинку. В майбутньому до зеленого туризму планувалося залучати й селян, щоб готували їжу для туристів та відпочивальників. 
“НЕДІЛЬНИЙ КОНФЛІКТ”
 “Хотіли ще раз провести перемовини з Володимиром Шевчуком. Коли під’їхали мікроавтобусом до ставка, побачили з десяток нетверезих чоловіків. А потім почали підходити ще люди. Виявляється, що Володимир Шевчук їздив по селу і скликав їх до водойми, бо нібито ми приїхали ставка забирати. Ми пробували селянам пояснити, що маємо законне право на цю землю. Але тільки починали говорити, Шевчук зразу закатував істерику. Ми зібрали свої речі і поїхали геть”, – пригадує Олександр Фадєєв. У Володимира Шевчука своє трактування подій того недільного дня. Каже, що його спеціально покликали, щоб напоїти і остаточно забрати ставок. На підтримку вийшли близько шістдесяти чоловік. І це неправда, що були п’яні чоловіки, каже Шевчук. Він звинувачує, що приїжджі не бажали, аби їх знімали. Наразі, за його словами, це була лише попереджувальна акція протесту. Селяни мають наміри звертатися у вищі органи, щоб відстоювати своє право. Сергій Воронюк та його прибічники заявляють, що після того, що сталося недільного дня, більше ніяких переговорів вести не будуть, звернуться із відповідними заявами в управління земельних ресурсів, екологічну службу та прокуратуру, і нехай винних у розповсюдженні неправдивої інформації серед селян і протиправному спорудженні водойми, яка підтопила близько восьми гектарів, притягнуть до відповідальності. Після останніх подій навколо ставка у своїх судженнях селяни із Стецьків розділилися на дві частини. Одні хвалять Володимира Шевчука за його ентузіазм і готові й надалі підтримувати, а інші засуджують, мовляв, незаконно затопили береги, навіть худоби немає де пасти, і нібито він, спекулюючи на довірі громади, вирішує власні інтереси. 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую