Народжена в бомбосховищі – як у Хмельницькому в укриттях з’являються малюки (ФОТО)

Триває 22 другий день війни. Російські окупанти продовжують атакувати столицю, східні та південні регіони України. Тим часом західні області потерпають від ракетних ударів. Під загрозою обстрілів частину свого часу українці тепер проводять в укриттях – бомбосховищах і підвалах. Там ж і під звуки сирен народжують дітей.

Нині Олександра насолоджується материнством – лагідно тримає на руках свою крихітну донечку, радіючи, що її дитина в безпеці та затишку. Разом з чоловіком хмельничанка готує новонароджену Поліну знайомитися з рідним домом. Сьогодні родину виписують з пологового. Їхня історія тепла та щаслива, попри те, що з’явилася їхня донька у бомбосховищі…

Поліна народилася 14 березня у бомбосховищі.

Міський перинатальний центр у Хмельницькому. Сигнал тривоги. На годиннику друга ночі. На календарі 14 березня. У медперсоналу є близько десяти хвилин, щоб спустити всіх в укриття – вагітних, породіль, немовлят, татусів. Хто може, за вказівкою організовано спускається сходами. З собою беруть про всяк випадок лише запасну ковдру та водичку. Інших транспортують медики на візочках і каталках. Діток несуть на руках працівники центру чи татусі.

На період повітряної тривоги перинатальний центр переїжджає в підвальне приміщення, але не припиняє функціонувати. Тут обладнали кімнати для кожного з відділень, розгорнули дитячу реанімацію, пологовий зал.

Невелика підвальна кімната, обкладена старенькою білою плиткою, на підлозі постелений свіженький лінолеум. По центрі палати – гінекологічне крісло, з одного боку кушетка, з іншого ліжко. Під стіною раковина, дитячий бокс, на столику набір необхідних медпрепаратів та інструментів. Такий вигляд має пологовий зал в бомбосховищі перинатального центру. Саме тут 14 березня на світ з’явилася Полінка.

Для вагітних і породіль у бомбосховищі облаштували великі палати.

Передпологова палата.

Тієї ночі повітряна тривога в місті тривала більше п’яти годин. Ще опівночі Олександра разом з Кирилом приїхали в пологовий. Їх розмістили в передпологовому залі, де вони готувалися до скорого народження дитини. Але за дві години під звуки сирен довелося спускатись в укриття.

«Ми сподівалися, що все швидко минеться. Але відійшли води і нас відвезли в пологову палату, яку організували в бомбосховищі. Насправді, я навіть не бачила, де це все відбувається. Все пройшло легко та швидко і в нас з’явилася донечка Поліна. Мені її одразу поклали на груди. Вона була така тепленька, а я щаслива», - говорить хмельничанка Олександра.

Олександра хвилювалася, щоб пологи не почалися вночі, під час сирени. Але саме так і сталося.

Із завершенням пологів завершилася й повітряна тривога, і жінку з дитиною підняли у післяпологове відділення. Лікарі ж продовжують виконувати свою роботу незалежно від того, чи є сигнал сирени, чи ні. Кажуть: алгоритм дій той самий, змінюється лише приміщення.

Приймав пологи в бомбосховищі акушер-гінеколог Олександр Чекановський. Того дня була його зміна.

«Пологи в бомбосховищі це неспецифічно, але робота – є робота. Де б це не було, як би це не сталося, ми маємо зробити все необхідне. Звісно, в лікарні комфортніше, ніж в бомбосховищі. Але з гарним настроєм, з вірою в перемогу ми й тут забезпечуємо жінок всім необхідним. А жінки часто нас підтримують, - розповідає лікар. - Люди з розумінням ставляться до ситуації. Дехто лякається, але нині такий час. Зате, коли побачать свою дитину, коли вперше беруть на руки – зовсім інші емоції. Їх переповнюють радість, щастя і негатив зникає».

Олександр Чекановський.

У бомбосховищі перинатального центру і зараз продовжують готувати приміщення, щоб комфортно розміщувати пацієнтів. Завдяки допомозі волонтерів, додатково розчистили простору кімнату, де був раніше архів. Влада допомогла з необхідним ремонтом. Тепер там розташовані ліжка для вагітних пацієнток. Як зазначають в медзакладі, нині ремонт триває ще в одній кімнаті.

«Це був старий архів, кімната була дуже захаращена. Ми попросили волонтерів допомогти нам. Прийшло стільки чоловіків , що за пів години все винесли. Насправді волонтери дуже багато зробили і принесли. Тут є підгузки, якісні дитячі суміші, пляшечки, продукти для пацієнток, їх чоловіків, персоналу. Є все для пологів – від пелюшок до одягу для новонароджених, - розповідає медична директорка перинатального центру Ірина Королюк. - Єдине, що ми просимо жінок, це одягати шкарпетки та штани, спускаючись в укриття. Також пропонуємо взяти з собою запасну ковдру. Кому холодніше – ті беруть. Кожен, хто хоч раз спускався сюди, має своє місце. В нас тут вже все організовано».

Чоловіків, які перебувають з жінками в пологовому, розміщують в коридорах бомбосховища.

Післяпологове відділення в бомбосховищі. Тут перебувають мами з дітьми.

Дитяча реанімація в бомбосховищі забезпечена необхідним обладнанням.

Приймають в міському пологовому також жінок з інших областей України, де ведуться бойові дії. 

«До нас приїжджали з народженими дітьми в бомбосховищах в інших областях, щоб ми оформили факт народження. Дехто народжував в нас. Ці жінки перелякані, збуджені. Вони часто нервують і плачуть. Але проходить час і вони заспокоюються. У нас не чутно вибухів, спокійно», - пояснює лікарка.

Попри весь жах війни, життя триває. Нині в перинатальному центрі перебуває 13 переселенок, ще понад 70 зареєстровані на обліку в амбулаторії. Загалом за час війни у міському перинатальному центрі з’явилося на світ 110 немовлят. Народжені в складні часи, вони дорослішатимуть у вільній країні.