Робочий тиждень можуть продовжити до 60 годин: праця під час воєнного стану

Нещодавно набув чинності закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Наприклад, він дає право роботодавцям збільшувати дозволену тривалість робочого тижня та передбачає, за яких обставин працівнику можуть не виплачувати зарплатні. Запровадження таких новацій стало необхідним кроком в умовах масштабної війни з російськими загарбниками. Тож після завершення воєнного стану вони будуть скасованими. Наведемо основні законодавчі норми.

Робочий час і відпочинок. Якщо раніше дозволена тривалість робочого часу не могла перевищувати 40 годин на тиждень, то в умовах воєнного часу її можуть збільшити до 60 годин. А для працівників, яким чинне законодавство встановлює скорочену тривалість робочого часу, — до 50 годин. Це не означає, що усі працівники автоматично переходять на такий режим. Однак законодавство дає право роботодавцям піти на такий крок, якщо у цьому є необхідність.

«П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин», — зазначено у законі.

Робота вночі та праця жінок. Не застосовуються норми тривалості роботи в нічний час. Тобто з 22-ї години до 6-ї ранку. Однак у цей час не можна залучати до роботи певні категорії населення без їх згоди. Йдеться про вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року, та осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, й на підземних роботах. Це ж стосується залучення працівників, які мають дітей, до нічних і позанормових робіт, робіт у вихідні, святкові та неробочі дні, направлення у відрядження.

Відпустки. Щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам на 24 календарні дні. Однак роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якої відпустки, якщо він залучений до робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Це правило не стосується лише відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами й відпусток для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Крім того, роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження її терміну.

Оплата праці. Попри воєнний стан зарплатня виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Тому роботодавець повинен робити усе можливе, щоб працівник її своєчасно отримав. Однак він звільняється від відповідальності за це зобов’язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Втім, це не звільняє його від обов’язку платити зарплатню. Якщо він не може її своєчасно надати через бойові дії, то повинен це зробити після відновлення діяльності підприємства.

Трудові договори. Роботодавець може перевести працівника на іншу роботу без його згоди, якщо вона не протипоказана за станом здоров’я, для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій. Основна умова — це не має ставити під загрозу його життя та здоров’я.

Також новий закон дозволяє працівнику розірвати трудовий договір за власною ініціативою через ведення бойових дій і загрозу його життю та здоров’я. Допускається звільнення з ініціативи роботодавця у період тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною. Датою звільнення у такому випадку є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності або відпустки.

Запроваджується поняття «призупинення дії трудового договору». Це не тягне за собою припинення трудових відносин, а відшкодування зарплати на цей час покладається на державу, яка здійснює військову агресію проти України.

Читайте також: Чотири підприємства, евакуйовані зі зони бойових дій, запрацювали на Хмельниччині