Найдавніші церкви Хмельниччини: топ-5 мурованих храмів, які вражають

Хмельниччина – край, який вражає поціновувачів давньої архітектури. Зокрема, на увагу туристів заслуговують храми, які досі викликають захоплення і мають цікаву історію. Чимало з них, щоправда, потребують реставрації.

До Різдва сайт «Є» підготував підбірку про давні муровані церкви Хмельницької області, які буде цікаво відвідати мандрівникам. Ми розповімо про один з найдавніших храмів Кам’янця-Подільського, церкву-фортецю в Сутківцях, замкові церкви в Старокостянтинові та Меджибожі, а також монастир в Сатанові.

Петропавлівська церква в Кам'янці-Подільському

Петропавлівська церква вважається однією з найдавніших в Кам’янці-Подільському. Зведена вона в Старому місті на вулиці Татарській. Храм датується XVI століттям. Він добре зберігся, але все ж пам’ятка потребує грунтовних реставраційних робіт. У 2019 році тут провели поточний ремонт фасадів. В інтер’єрі храму є фрагменти збереженого живопису, законсервовані вапняним набілом. Це фрески XVI століття - надзвичайно цікаві фрагменти панорам забудови міста.

Точна дата зведення церкви невідома. Дослідники, грунтуючись на аналізі архітектурних рис храму та місця в міській забудові, схиляються до висновку, що церква могла бути збудована таки в XVI столітті. Згодом думки були підтверджені достовірними документальними свідоцтвами про вже існуючу церкву у 1591-1593 роках.

В інтер’єрі храму є фрагменти збереженого живопису, законсервовані вапняним набілом. Це фрески XVI століття. В Національному історико-архітектурному заповіднику «Кам’янець», на території якого розташована пам’ятка, розповідають, що декілька років тому були зроблені зондажі, щоб подивитися, як вони зберігаються. Також є зарисовки цих фрагментів. Їх ще у 80-х роках минулого століття змалювали майстри київської реставраційної майстерні з реставрації живопису. Там є надзвичайно цікаві фрагменти панорам забудови міста.

Наразі храм діючий, перебуває в підпорядкуванні Православної церкви України.

Петропавлівська церква вважається однією з найдавніших в Кам’янці-Подільському. Храм датується XVI століттям. Фото: з фейсбук-сторінки настоятеля храму Олександра Цісара 

Церква-фортеця в Сутківцях

Цей храм називають унікальним. Напрочуд гарна споруда, що бiліє на пагорбі в Сутківцях на Ярмолинеччині, і нагадує казковий замок, – єдина у своєму родi та вважається найдовершенiшим зразком оборонного храму в українськiй архiтектурi.

Вважається, що її побудова припадає на кінець XIII – початок XIV столiть. Хоч й існує офіційна дата – 1476 рік, але цілком можливо, що зведена споруда дещо раніше. Саме тому, з огляду на унікальність споруди, нині чимало громадських активістів б’ють на сполох через стан храму, який потребує комплексної професійної реставрації. Відомо, що церква була дещо перебудована у 1903 році. Тоді переробили дах з дерев’яного на металевий, добудували п’ятий купол та дзвіницю, яка раніше, за планом, розташовувалася окремо, знівельовані деякі оборонні елементи.

В радянські часи у церкві-фортеці було зерносховище. Залишки розписів втратили уже в 90-му році, коли тут зробили ремонт - вкрили стіни шаром штукатурки. Це велика технологічна помилка, адже під час будівництва церкви використаний лише вапняковий розчин. Через цемент нині в храмі перезволоження.

Уже в 2007 році церкву почали реставрувати за проектом архітектора Ольги Пламеницької. Саме тоді бляшаний дах замінили гонтом, почистили бойовий ярус святині, відреставрували стовп, на якому фактично церква й тримається, почистили підвали… Тоді найбільшу стурбованість у реставраторів викликало те, що у древньому храмі різко підвищилася волога і починають мокріти стіни. Усе – саме через той цемент, яким вкрили стіни на початку 90-х. Планувалося, що вони знімуть шар штукатурки і відкриють дивовижні фрескові розписи, датовані п’ятнадцятим століттям, та олійні розписи 1909 року. Та до цього не дійшло. Тож з огляду на півтора десятиліття, що минуло, і цю реставрацію вдалою назвати не можна.

Церква-фортеця у Сутківцях потребує реставрації. Фото: з архіву

До речі, виключно культовою спорудою церква стала наприкінці ХІХ століття. А первiсно будівля була чимось на зразок невеличкої фортеці, яку згодом пристосували пiд культовi потреби.

Донині збереглася в церкві реліквія роду Сутківських, перших власників села – надгробна плита Івана Сутківського.

Наразі, жодних державних програм, спрямованих на підтримку, дослідження чи подальшу реставрацію цієї унікальної пам’ятки немає.

Замкова церква в Старокостянтинові з росписами XVI століття

Церква Святої Трійці, що в Старокостянтинові, зведена впритул до замку, була закладена засновником міста Костянтином Острозьким у XVI столітті.

Історики схиляються до думки, що Свято-Троїцька церква була сімейним храмом Острозьких. Донині вона збереглася практично у первозданному вигляді: кам’яна, невеличка, з унікальними рослинно-орнаментальними розписами. Частково відкриті у 90-х роках минулого століття фрески поки до кінця не вивчені, а розписи потребують реставрації.

Нині храм – діючий, перебуває в підпорядкуванні Православної церкви України, і є пам’яткою, занесеною до Державного реєстру національного культурного надбання, тож громада сподівається, що колись тут таки відновлять реставраційні роботи, і унікальними фресками зможе милуватися кожен, хто переступить поріг храму.

Над хорами у храмі проглядається зображення герба Костянтина Острозького. Це також розпис XVI століття. Сьогодні, на жаль, його можна побачити лише частково.

Ще одна фреска, таємниця якої до кінця не розгадана, відкрита реставраторами у тих же 90-х. На ній, кажуть, зображена сцена смерті одного з синів князя Острозького – Олександра.

«Наразі цю версію не можна ані підтвердити, ані спростувати, - пояснює настоятель храму Степан Капустинський. – Так, справді, реставратори, які тут працювали, відкрили фреску, на якій зображено постать людини, а біля її ніг - плиту. Тоді й припустили, що це, можливо, Костянтин Острозький над могилою свого сина. Краєзнавці версію підхопили, але стверджувати, що це так і є насправді, не можна. Це лише гіпотеза».

За словами отця Степана, розписи хоч і були відкриті, але не закріплені. І з часом, на жаль, втрачаються. У якийсь момент держава перестала фінансувати роботи, а подальшої реставрації храм поки не дочекався.

Більше про замкову церкву можете почитати за посиланням: Замкова церква в Старокостянтинові: українське бароко, елементи готики та нерозгадані фрески.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Свято-Троїцький монастир у Сатанові: підземна церква, камінь, що зцілює, та унікальна фреска «Страшного суду»

Свято-Троїцький монастир у Сатанові – одне з тих місць, яке досі береже чимало легенд та переказів. Місце древнє, намолене, із сильною енергетикою віків. Кам’яна брама, келії з дзвіницею, старовинна церква, чернечі печери… Свого часу Свято-Троїцький монастир був відомим духовно-просвітницьким центром, а нині – одним із тих туристичних та духовних об’єктів, які мають чим здивувати подорожуючих…

Монастир датується ХVI століттям. Відомо, що кам’яний храм був зведений на місці дерев’яної церкви, закладеної тут ще у ХІV столітті. А взагалі монастир свого часу мав статус лаври та, як годиться, брав свій початок з підземної церкви. Саме тут у Троїцькій церкві, можна побачити унікальну фреску «Страшний суд». Такої, нема більше ані в Україні, ані в усьому світі. Рай та пекло. Два ангели – білий та чорний. Згорток з добрими справами та з гріхами. І реальні персонажі у пеклі.

Ще одна цікавинка, яку можна побачити у Свято-Троїцькому монастирі – середньовічний сонячний годинник. У правому верхньому кутку церкви на фасаді зображене сонячне обличчя з рядком цифр. На іншому боці храму був ще один, він, на жаль, не зберігся.

Більше про монастир можна почитати за посиланням: Свято-Троїцький монастир у Сатанові: підземна церква, камінь, що зцілює, та унікальна фреска «Страшного суду».

Свого часу Свято-Троїцький монастир був відомим духовно-просвітницьким центром, а нині – одним із тих туристичних та духовних об’єктів. Фото: з архіву

Замкова церква святого Миколая у Меджибожі

Безперечно, цей давній храм, зведений на подвір’ї замку, є духовним центром усього селища. Саме його, до речі, у 2017 році зобразили на монеті «80 років Хмельницькій області» номіналом 5 гривень.

У путівнику «Меджибіж полікультурний» зазначається, що пам’ятка неодноразово переплановувалася відповідно до потреб різних епох та конфесій.

«Офіційною датою будівництва вважається 1586 рік. Хоча, за свідченням письмових джерел і археологічнихрозкопок, ще у ХІV столітті на цьому місті була культова споруда. Коли будівля старого храму постаріла, новий власник Меджибожа Рафаїл Сенявський, побудував кам’яну готичну каплицю Святого Станіслава. До 1632 року в ній проводились парафіяльніслужби, тому що міський костел Святої Трійці тривалийчас будувався на місці давнього дерев’яного. Є свідчення, що під час османського володарювання на Поділлі замкову каплицю пристосували під мечеть. Коли ж у другій половині XIX століття Меджибіж передали у власність російського імперського військового відомства, храм перейшов до російської церкви. З приходом радянської влади культова споруда була зачинена, а церковне майно і архів безслідно зникли. За період з 1920 по 1950 рік замкова церква була сильно зруйнована», - зазначають автори путівника.

Перша реставрація замкової церкви відбулася у 1970-1972 роках, але не була завершена, а культова споруда у наступні роки не використовувалась.

У 2005 році храм переданий в користування громадіУкраїнської Православної Церкви Київського Патріархату. 22 травня 2007 року в день храмового празника відбувся перший вхід та освячення замкової церкви. З того часу тут постійно проводяться богослужіння, здійснюються таїнства вінчання і хрещення. Нині храм перебуває в юрисдикції Православної церкви України.

У 2017 році замкову церкву зобразили на монеті «80 років Хмельницькій області» номіналом 5 гривень. Фото: з архіву