Гаряча тема:
- Війна
Політичні переслідування у Криму: як окупаційна влада ламає життя людей
За період окупації українського півострова політичними в'язнями стали понад півтори сотні людей.
Збройна агресія росії в Україні почалася в лютому дев’ять років тому. Тоді так звані «зелені чоловічки» почали окупацію Криму. Без шевронів, будь-яких розпізнавальних знаків, російські військові спершу вийшли у Севастополі, а невдовзі почали з’являлися в інших містах українського півострова.
Ольга Скрипник – кримчанка. У березні 2014 року їй з чоловіком довелося покинути рідний дім. Через проукраїнську позицію окупанти змусили подружжя залишити Крим, давши на збори дві години. Родина виїхала з півострова і додому більше не поверталася. Попри це Ольга продовжує підтримувати кримчан. Сьогодні вона є головою правління Кримської правозахисної групи, яка займається документуванням російських злочинів. Разом з командою вони фіксують порушення прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності на Кримському півострові.
Перед черговою річницею російського збройного вторгнення в Крим, яке припадає на 20 лютого, Ольга долучилася до відкриття фотовиставки «Історії з окупованого Криму». Це 22 світлини, які демонструють життя родин політичних в’язнів, політично вмотивовані судові процеси та інші моменти Криму в часи окупації. Авторами знімків стали журналісти-фрілансери, фотокореспонденти Аліна Смутко, Тарас Ібрагімов та Альона Савчук. Фотографії зроблені з 2014 по 2019 рік, допоки автори не отримали заборону відвідувати півострів від 10 до 35 років. Вперше виставку відкрили у Хмельницькому. Також її побачать у Кропивницькому, Чернівцях, Одесі, Луцьку та Львові.
Хмельницький став першим містом в Україні, де презентували виставку «Історії з окупованого Криму».
Саме під час презентації фотографій у Хмельницькому правозахисниця розповіла про масштабні переслідування людей на окупованому півострові та про те, що нині відбувається в анексованому Криму.
«До 2014 року я працювала викладачкою у ВУЗі. На жаль, наш ректор привів окупантів в університет. Але частина університету приходила на мітинги, частина студентів виїхала з Криму, не підтримуючи окупацію. Я на той час я була координаторкою Євромайдану в місті Ялта. Всього у нас було декілька координаторів по Криму, ми намагалися їздити в Київ, блокувати «Беркут». Тобто, у нас було доволі багато активістів, які підтримували майдан. Відповідно вони виступили проти окупації», - говорить кримчанка.
За словами Ольги Скрипник, російські силовики захоплювали півострів разом з байклубом «Ночные волки». Супроводжувалося все фіктивними проросійськими мітингами, на які з’їжджалися самі ж росіяни. Водночас кримчани збиралися на акції протесту – після чого почалися перші затримання активістів, переслідування яких тривають донині.
«Були проросійські мітинги. Я сама ходила з камерою і документувала це все. На мітинги насправді приїжджало самих росіян. Ми фіксували, що це був байклуб з Краснодара, Москви, Ростова. Вони мали імітувати цю проросійську активність, - зазначає вона. - Так само тривали українські акції протесту проти окупації Сімферополі, в Ялті, Алушті, Керчі».
Автори виставки намагалися нагадати українцям про те, що в Криму є велика кількість політичних в’язнів.
Одна з найбільших акцій протесту відбулася 9 березня 2014 року. Її проводили в усіх містах Криму біля пам’ятників Шевченку. Але активістів намагалися розганяти.
«Були вже російські військові, так звані «тітушки». Тоді були викрадені мої друзі. Серед них – Андрій Щекун. Він був координатором Євромайдану в Сімферополі. Через декілька днів, 16 березня, прийшли і до мене. По суті, змусивши, нас з чоловіком залишили Крим. Після цього ми додому більше не поверталися. Але наша команда працює», - додає вона.
Є кримчани, які безпосередньо там продовжують працювати і збирати докази воєнних злочинів і порушень прав людини. Багато тих доказів передані до різних міжнародних установ. Допомагає в першу чергу правозахисна група політичним в’язням.
«Що почалося в 2014 році? Росія стала спочатку викрадати активних людей. Першою жертвою окупації, яку ми знаємо це Решат Аметов. Його викрали в Сімферополі, коли він вийшов на одиночний пікет проти окупації, жорстоко катували, а потім вбили, - зазначає Ольга Скрипник. - Якраз такі катування ми бачимо в новоокупованих територіях. У тих катівнях, які ми бачили на Харківщині, Запоріжжі, Херсонщині. Все це у Криму почалося 9 років тому. Були звірства, необґрунтована жорстокість проти звичайних людей з боку росії. Це підтверджує, що Крим чинив спротив».
Після появи першої жертви окупації в Криму зникли ще декілька активістів – кримськотатарських, українських автомайданівців. Не всі вони повернулися додому. Деякі досі вважаються жертвами насильницьких зникнень. Невдовзі росія почала вибудовувати систему політичних переслідувань.
«Свій досвід окупаційна влада взяла з рф, бо там давно вже переслідували своїх громадян. Почалася фабрикація кримінальних справ. Людина не скоювала жодного злочину, але проти неї можна було склепати будь-яку справу. Особливо популярними стали тероризм або екстремізм, бо вони прописані в російському Кримінальному Кодексі так, щоб можна було переслідувати будь-яку людину», - говорить правозахисниця.
Одна з найвідоміших справ – справа Олега Сенцова, відомого кримського режисера. Він та ще троє людей були ув’язнені за фабрикованими справами через те, що вони були з найвідоміших активістів Криму. На них сфабрикували справу за терористичні дії.
«На щастя, Олег був звільнений. Зараз Сенцов захищає нас на фронті, як і багато інших кримчан, які зараз служать у лавах ЗСУ. Ще один політв’язень, який був з Сенцовим за цією справою, – Геннадій Афанасьєв. Він був звільнений раніше, а після повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну. У грудні 2022 року його вбили російській солдати на Луганщині. Це про те, що міф, який намагається нав’язати путін про начебто російський Крим, – брехня. Кримчани не лише чинять спротив, а як і інші українці, а йдуть до лав Збройних Сил України», - зазначає Ольга Скрипник.
Кримська правозахисна група займається документуванням російських злочинів.
Зараз щонайменше 155 громадян України перебувають в СІЗО Сімферополя, або їх перевезли в російські колонії, за сфабрикованими справами. Вони перебувають у місцях позбавлення свободи через політично мотивоване або релігійне кримінальне переслідування на території Криму.
«Жодних доказів у цих справах не надається. Все будується на тому, що свідчення дають таємні свідки. Потім з’ясовується, що ці свідки – самі ФСБшники. Або фіктивна експертиза – якась розмова начебто відбулася на кухні і експерт ФСБ проаналізував її, назвавши це тероризмом. Лише минулого року по таких справах окупаційні суди винесли 26 вироків кримським татарам із покаранням від 11 до 19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Водночас українців в Криму часто переслідують за шпигунство», - розповідають правозахисники.
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну Крим став новою в’язницею. За словами Ольги Скрипник, окупанти влітку відкрили нове СІЗО в Сімферополі для викрадених людей з новоокупованих територій. Воно розраховане на 450 людей. Наприкінці року активісти зафіксували, що там є щонайменше 110 українських громадян.
«Також там перебуває декілька іноземців – волонтери, які поїхали до Херсону і допомагали дітям. Людей, які брали участь у мітингах проти окупації, викрали російські військові і вивезли до Сімферополя. Там їх утримують і теж звинувачують за сфабрикованими справами. Страшно, що вони стають жертвами катувань.
Минулого року кримчан почали переслідувати ще й за «дискредитацію російської армії». Здебільшого, таких порушників штрафують. Наприклад, чоловік викрикував гасло «Слава Україні» й отримав штраф. Або хлопці співали «Стефанію» і «Червону калину», після чого їх заарештували на 13 і 15 діб.
«Суддя написав, що це бойові пісні українських націоналістів, страшні екстремістські пісні. Таких справ, де кримчан переслідували за українську пісню чи гасло, лише торік ми задокументували двісті. Був випадок, коли дівчину переслідували навіть за те, що вона мала синьо-жовтий манікюр», - додає жінка.
Незважаючи на те, що окупаційна влада переслідує людей за будь-яку думку, що суперечить їхнім наративам, кримчани чинять спротив. Попри те, що їх можуть оштрафувати, заарештувати, позбавити волі, вони продовжують висловлювати свою позицію. Про це свідчать справи, які на них відкриває країна-агресор. Опинившись під тиском репресивної машини, кримчани все одно чекають на повернення під контроль України.
Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: