ye-logo.v1.2
20 Вересня, 2020

У пошуках правди

Суспільство 1270
Для таких, як Ніна Яківна, виїзні прийоми керівництва – мало не єдиний спосіб дошукатися справедливості.. Фото: Фото автора.

Щодня оббивають пороги кабінетів чиновників та можновладців сотні подолян

Кореспонденти «Є Поділля» вирішили дізнатися, наскільки ці пошуки результативні і чи довіряють владі мешканці області, й поїхали  разом з головою Городоцької райради Іваном Тадеушем на виїзний прийом у Хмелівку.

Класичне село з типовими проблемами
За радянських часів  воно вважалося «середнячком». Тут був колгосп, школа, звели величезний Будинок культури. А для працівників сільського господарства навіть гуртожиток побудували. Це ще добротне приміщення сьогодні світить вибитими вікнами й виламаними дверима. А у сільського голови «пухне» голова від думок: а що ж з цим приміщенням робити? Останнім часом до нього додалося ще одне — школу у селі закрили через  відсутність учнів, а десятьох школярів, які залишилися, возять на навчання в Турчинці. Над цими проблемами й мізкували під час виїзного прийому разом з головою райради та мешканцями, котрі прийшли на прийом.
Сам прийом не вписався у жодні рамки моїх уявлень про такі заходи. Гадала, все буде урочисто й вичурно: голова сидітиме у кабінеті, у коридорі людей записуватиме секретар. Один за одним заходитимуть селяни до «начальника». Все було значно простіше, навіть якось по-домашньому. Ніби тут не було «начальника» і «прохачів», а зібралися люди,  яких хвилюють однакові  проблеми, і вони разом  думають, як їх краще  вирішити.
«Якось з району електричних мереж перевіряли  у селі лічильники, – тим часом викладала свою проблему Ніна Чернюк. – І кажуть,  що лічильник на світло мені  потрібно перенести в іншу кімнату. А він же там роками був. Або ж 200 гривень штрафу маю заплатити. І їхати вирішувати проблему нікуди не можу, я ж з палицею ледве ходжу». Іван Іванович обіцяє з'ясувати це питання за день-два. «А якось після грози у мене перестав працювати телефон. Приїхали з району спеціалісти, взяли той апарат, пообіцяли відремонтувати. Минуло кілька місяців ніхто його не повертає, а абонплату нараховують». І тут голова райради обіцяє допомогти.

За все село
 «Я ніколи не роблю з прийому якоїсь події, – каже Іван Тадеуш. – Адже люди йдуть не на кабінет гарний подивитися, й не на начальника з району. Вони потребують конкретної допомоги. Деякі проблеми, як, наприклад, нинішні Ніни Чернюк, вирішуються  одним телефонним дзвінком. Деякі потребують вивчення. Хмелівка – таке собі класичне село з типовими проблемами. Такі ж, здебільшого, мають й інші села. Й, зазвичай, на виїзні прийоми приходять люди з приватними проблемами. Великі вирішують в районі, відрядивши туди своїх представників».
Цього разу все пішло не за звичайним сценарієм, і лише Ніна Яківна прийшла до голови райради з особистими проблемами.  Решта – виготовлення державних актів на землю, обрізки дерев, зручного транспортного сполучення з райцентром, кадастрової вартості землі, розміру орендної плати за пай – стосувалися багатьох селян.  Під час розмови «вилізли» питання  приміщень  гуртожитку і школи. У  розмові промайнула думка, що шкільне приміщення могло би слугувати справам церковним. «Можливо, там можна обладнати зал для служіння, – припускає Іван Іванович. – Але це питання потрібно вирішувати разом з районним благочинним. Інше приміщення – гуртожиток. Теж варто розглянути варіанти його використання. Непогано було б тут  розмістити територіальний центр допомоги престарілим. Але поки що це лише думки».
Завідуючому фельдшерсько-акушерським пунктом Хмелівки Костянтину Козенку  звертатися по допомогу до чиновників не новина. І потреби ФАПу «лобіює», й інші сільські проблеми порушує. А от для себе ще нічого не просив. «Нещодавно просили, щоб виділили гроші для освітлення сільських вулиць, – згадує недавню справу Костянтин Миколайович. – Й вже купили все необхідне, незабаром наші вулиці будуть світлі і вночі. Так само зверталися щодо ремонту доріг. І ви бачите, що вже навезли матеріалів, й сільські вулиці потроху ремонтують. До минулого року на ФАПі навіть меблів не було. Потурбувався  - і купили нам стільці, столи. До кінця цього плануємо замінити вікна».

Разом можна і газ провести, і дорогу полагодити
Мабуть, у кожному будинку, селі  чи мікрорайоні є люди, подібні до Костянтина Козенка. Вони ходять чиновницькими кабінетами, шукаючи правди не для себе – для людей. Часто над ними насміхаються і кепкують. Але коли на вулиці залатають якийсь шматок дороги, відновлять перерваний телефонний зв'язок чи облаштують дитячий майданчик, згадують з вдячністю. «Таких людей, які б самі приходили просити за інших, сьогодні мало, – каже Іван Тадеуш. – Сьогодні кожен сам за себе. І «активісти радянських часів» зараз перевелися, замість них з'явилися  звичайнісінькі «прохачі». З таких активістів  у нас залишився депутат районної ради Леонід Юрчук. До нього люди йдуть як до справжнього депутата. Усі проблеми громади він порушує  на сесії райради, ходить у владні кабінети. І досягає успіху.  Дуже добре, що він такий є. «Прохачі» ж особливо активізуються зі зміною влади. І «спеціалізуються» вони на випрошуванні матеріальної допомоги. Вони ходять кабінетами, як на роботу.  Я десь з п'ять таких чоловік знаю в обличчя. У п'ятницю вони у мене на прийомі, а у понеділок ця ж «команда» сидить під кабінетом голови райдержадміністрації, у якого прийом».
Дороги, обладнання для ФАПу чи лікарської амбулаторії, розпаювання земель, плата за земельні паї, транспортне сполучення – те, що хвилює сьогодні мешканців району. «Перший мій виїзний прийом змусив вирішувати чималу проблему, – згадує Іван Тадеуш. – У Кузьминській школі не встигали добудувати котельню. Діти могли залишитися без тепла. Дуже поважаю громаду села, бо вони «стукали в усі двері», й досягли того, що котельню таки добудували, до школи підвели газ. Але й самі люди не стояли осторонь. Потрібно було копати траншеї – копали, потрібно розвантажувати будматеріали – розвантажували».
Щотижня голова Городоцької райради приймає до сорока чоловік. Ще прийом у районі веде його заступник, голова райдержадміністрації та його заступники, начальники районних управлінь. За найскромнішими підрахунками, тільки в одному районі щотижня до чиновників приходить з півтори сотні людей.




Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую