На тренінгах діти-сироти плакали, згадуючи батьків

Благодійний фонд «Карітас» підбив підсумки чергового проекту. У ньому взяли участь більше сотні вихованців шкіл-інтернатів, половина з яких – випускники 9 і 11 класів вступили до вузів або училищ. Хоча за словами керівника проекту Анастасії Бевзи, під час їхніх зустрічей багато дітей зверталися і з особистими питаннями на тему елементарного спілкування, дружби, кохання й інтимних стосунків. Адже ці діти дуже часто просто не готові до життя за межами інтернату. Вони нездатні самостійно вирішувати негаразди, яких, як не крутіть, уникнути не вдасться. «Те, що ми сприймаємо як належить (навчання у вузі й особисті справи у вільний час, планування бюджету, вирішення конфліктів з однолітками, не кажучи вже про спілкування з батьками, які їх зрадили), створює для них великі проблеми, – розповідає пані Анастасія. – Нам, навіть, доводилося пояснювати, що таке реферат і як його підготувати… А в одному з інтернатів дівчата-старшокласниці після прослуханої лекції на тему стосунків з хлопцями сиділи і плакали. Мовляв, чому ви не приїхали і не розповіли нам про це раніше?!».
Загалом проведено 22 тренінги у Вовковинецькій, Солобківецькій, Корчунецькій і Соколівській школах-інтернатах. Приїжджаючи до дітей-сиріт щоразу із новою темою занять, працівники проекту спостерігали, як кількість зацікавлених юних слухачів збільшується. Так, якщо на перших лекціях їх було п’ять-шість, то згодом уже – два десятка. Кожен такий візит обов’язково завершувався чаюванням. Адже декому у такій неформальній атмосфері легше поділитися наболілим. Багато підлітків досі телефонують Анастасії Степанівні, аби отримати пораду. А вона продовжує стверджувати, що до таких дітей потрібен особливий підхід. Дуже часто, байдужі абсолютно до всього, на перший погляд, вони починають плакати при одній лише згадці про батьків…
Як розповідає керівник проекту, окрім працівників «Карітасу» у ньому взяли участь 28 спеціально навчених волонтерів з різних куточків нашої області. А ось Тетяна Юзькова – добровільний волонтер зі Старокостянтинова після закінчення програми навіть вступила до вузу. «Якщо я можу і хочу допомагати знедоленим дітям, – каже пані Тетяна, – найкраще робити це на професійному рівні!».
У вересні цього року дев’ятимісячна програма «Мобільна робота з дітьми і молоддю», що здійснювалася за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії добігла кінця. Як результат, більше сотні підлітків отримали соціальну, юридичну і психологічну підтримку, а також консультації з приводу вибору майбутньої професії і пільг, якими вони можуть скористатися під час вступу.