У чотирьох громадах Хмельниччини попрощалися з Героями, життя яких обірвала війна

На Хмельниччині попрощалися з Героями, чиє життя обірвала війна. Учора, 31 жовтня, полеглих захисників провели в останню земну дорогу в Кам'янці-Подільському, на Білогірщині, Славутчині та Старокостянтинівщині.

Кам'янчани проводжали до місця вічного спочинку Дмитра Павлюка, юного Героя, в якого ще все життя було попереду, але він віддав його за Україну... Дмитру було 22 роки…

Як повідомляють в Кам'янець-Подільській міській раді, старший солдат Дмитро Павлюк до останньої хвилини життя боронив рідну землю. Загинув 21 жовтня під час виконання бойового завдання.

З усіма військовими почестями Герой знайшов останнє місце спочинку на Алеї Слави. Рідним захисника вручили державний прапор України, під яким він боровся за Перемогу до останнього подиху.

Дмитру Павлюку було 22 роки… Фото: Кам'янець-Подільської міської ради

Білогірська громада прощалася із загиблим захисником, молодшим сержант Михайлом Миколайовичем Томашуком, який разом з побратимами мужньо боронив країну на Харківщині.

Як повідомляють в Білогірській селищній раді, 27 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Довгеньке Куп'янського району він отримав поранення несумісне з життям. Воїн загинув, до останнього зберігаючи вірність присязі.

Поховали бійця на кладовищі села Сивки. В листопаді йому мало виповнитися 39 років…

Білогірська громада прощалася із Михайлом Томашуком. Фото: Білогірської селищної ради

У Ганнопільській ромаді на Славутчині прощалися із Героєм-захисником Василем Коломійцем.

Як повідомляють у Ганнопільській громаді, народився Василь Іванович 29 грудня 1975 року в селі Довжки. Там він провів свої дитячі та юнацькі роки, навчався в тутешній школі. Працював Василь Іванович механізатором в місцевому колгоспі. Вирізнявся працьовитістю та відповідальністю, за яку б роботу не брався – все доводив до ладу.

«Чуйний чоловік, люблячий батько, чудовий дідусь, надійний друг, гарний господар… На жаль, на нашу землю прийшла війна. Отримавши повістку, чоловік став до лав Збройних сил України. Служив командиром 4 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення. Виконував бойові завдання з великою самовіддачею», - розповідають про Героя у громаді.

На жаль, життя відважного бійця обірвалось 20 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Леонидівка Бахмутського району Донецької області. Без батька залишились дві доньки, без чоловіка дружина, без люблячого дідуся - внук, без дорогої людини велика скорботна родина.

У Ганнопільській ромаді на Славутчині прощалися із Василем Коломійцем. Фото: з фейсбук-сторінки Ганнопільської сільської ради

20-річного загиблого Героя-захисника Станіслава Сергійовича Соколова проводжали у четвер, 31 жовтня, в останню земну дорогу в Старокостянтинівській громаді.

Як повідомляють в Старокостянтинівській міській раді, вірний військовій присязі, Станіслав, який вважався зниклий безвісти, загинув 13 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.

Поховали Станіслава Соколова у селі Самчики.

Станіславу Соколову було 20 років… Фото: з фесбук-сторінки Старокостянтинівської міської ради

Вічна шана полеглим Героям...