«На щиті»: з Героями попрощалися у громадах на Хмельниччині

На Хмельниччині прощалися із Героями - захисниками України. «На щиті» додому повернулися захисники з Білогірщини та Славути.

14 листопада у Ямполі на Білогірщині попрощалися зі старшим солдатом Євген Едуардович Рудковським, 1988 року народження.

Як повідомляють в Ямпільській селищній раді, Євген народився у Ямполі, але багато років проживав у Хмельницькому. 1 вересня 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України і без вагань став на захист Батьківщини.

Службу проходив у складі 15 мобільного прикордоного загону Державної прикордонної служби України. Захищав державний кордон у Харківській, Сумській та Чернігівській областях. Під час служби проявив себе як патріот, сміливий боєць і надійний товариш, який до останнього подиху залишився відданим військовій присязі на вірність народу України.

«20 жовтня 2024 року Євген був відправлений до Курської області, де і зазнав важкого поранення. Медики відчайдушно боролися за життя Воїна, але 10 листопада серце Героя навіки зупинилося, залишивши порожнечу в серцях побратимів і всіх, хто знав його мужність та жертовність», - розповідають в селищній раді.

З квітами та глибоким сумом провести в останню земну дорогу Героя прийшли рідні, побратими, друзі та мешканці громади. За давньою українською традицією неодружені юнаки несли прикрашене «гільце» та коровай, що символізує обірване життя молодої людини. Попрощалися із Героєм під залпи почесної варти та Державний Гімн України у виконанні військового оркестру...

У Ямполі на Білогірщині попрощалися зі старшим солдатом Євген Рудковським. Фото: з фейсбук-сторінки Ямпільської селищної ради

Ще одним надважким днем для Білогірської громади стало 15 листопада. У засвіти проводжали Леоніда Петрівського з Коритного, хороброго захисника, який поліг смертю Героя захищаючи Україну від російського ворога.

Як повідомляють в Білогірській селищній раді, старший солдат Петрівський Леонід Миколайович ніс військову службу на Харківщині, де тривалий час ворог не припиняє спроби захопити Куп'янськ. 10 листопада 2024 року під час виконання службово-бойових завдань, в наслідок артобстрілу поблизу населеного пункту Тополі Харківської області, життя військовослужбовця обірвалося. Боєць загинув до останнього зберігаючи вірність присязі.

Віддати шану мужньому захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі, побратими та вдячні земляки. Ставши навколішки та встеливши шлях до рідного дому бійця квітами білогірчани провели військового в останню земну дорогу…

На Білогірщині у засвіти проводжали Леоніда Петрівського з Коритного. Фото: з фейсбук-сторінки Білогірської ОТГ

А 15 листопада славутчани прощалися із захисником України Олегом Танасійчуком…

У Славутській міській раді кажуть, життєвий шлях Олега - це шлях людини, яка присвятила себе служінню людям і Батьківщині. Народився він 9 березня 1971 року в місті Дрезден, Німеччина. У віці двох років разом із сім'єю переїхав жити в Україну, до Славути. З 1 по 8 клас навчався у Славутській школі №5. Після 8 класу переїхав до міста Естергом в Угорщині, де завершив шкільне навчання.

«У 1994 році пішов на контрактну службу до лав Збройних Сил України. З 2003 по 2005 рік брав участь у миротворчих місіях у Лівані, Іраку, Кувейті, де здобув статус миротворця, а також почесну відзнаку від Місії ООН та пам'ятний нагрудний знак Міністерства оборони України «Воїн-миротворець», - розповідають про Героя.

З початком повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну став на захист України. Бойовий шлях нашого Героя був складним: звільнення Харківщини, бої на Донеччині, Сумщині, Запоріжжі та Херсонщині.

7 листопада 2024 року головний сержант - командир відділення інженерно-саперного взводу Олег Танасійчук загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Кізомис Херсонського району Херсонської області…

«Друзі та рідні згадують його як людину, яка завжди випромінювала радість і дарувала тепло своїм близьким. Він був люблячим чоловіком, добрим батьком, ніжним дідусем, який умів не лише воювати, але й насолоджуватися кожною миттю життя. Він любив співати, їздити на риболовлю, готувати. Його усмішка, голос, доброта залишаться з нами назавжди», - кажуть в Славутській міській раді.

У Захисника залишилися дружина Вікторія, донька Ольга, син Олександр, онуки та сестра Світлана…

Славутчани прощалися із захисником України Олегом Танасійчуком. Фото: Славутської міської ради

Вічна шана полеглим захисникам...