Рейтинг гучних «обманів» фінансових установ

Цілком можливо, вам вже нараховують неочікуваний «пластиковий» борг. Який згодом переросте у справжні гроші…
Відпрацювавши декілька років на одному із хмельницьких підприємств, Дмитро вже й забув, що від колишньої роботи у нього залишилася зарплатна пластикова карта одного із банків. А про те, що на ній було чотири гривні, які свого часу він навіть зняти у банкоматі не міг, взагалі не думав. А між тим, власні кровно зароблені, які він нібито банку «подарував», ще й виросли у борг. Про це наш герой довідався після того, як на його телефон почали надходити погрози терміново погасити заборгованість по картці. Дмитро пішов до банку. Але там від нього швидко «відхрестилися»: картку отримували – так, договір на обслуговування підписували – так. Банк її обслуговував і нараховував за це гроші. Рахунок у банку закритий не був.
На жаль, як розповідає юрист Тетяна Сташук, ситуація, в яку потрапив Дмитро, є доволі типовою. І провина за те, що сталося, як це не прикро, майже на 100 відсотків лежить на самих клієнтах банку. Єдине, чим можна дорікнути його працівникам, це те, що клієнта не проінформували про наявність боргу одразу. «Роботодавець, як правило, самостійно вирішує, через який банк йому виплачувати зарплату своїм працівникам. Усі операції за зарплатними рахунками здійснюються після того, як громадянин звернувся до банку й підписав з ним відповідну угоду, - коментує Тетяна Василівна, - А це означає, що він погоджується з усіма зазначеними в ньому умовами. Отже, як банально це не звучить, коли підписуєте договір – читайте, що в ньому зазначено. А якщо є питання - уточніть. Звісно, свою правоту можна доводити через суд, та це доволі проблематично». До речі, за словами юриста, їй доводилося стикатися з декількома випадками проблем з користуванням кредитною карткою. Зокрема, коли клієнт банку, погасивши суму кредиту, через певний час виявляє, що він винен фінансовій установі гроші. «Справа в тому, що інколи сума нарахованого боргу може не співпадати з датою розрахунку за нього, тому, - радить пані Тетяна, - погасивши кредит, не обмежуйтеся лише квитанцією про його оплату, а вимагайте довідку про його повне погашення».
Рейтинг пластикових обманів
Всеукраїнська громадська організація «Захисту прав споживачів фінансових послуг», яка є некомерційною структурою та допомагає захищати, зокрема й клієнтів фінансових закладів банків, свої права, склала перелік хитрощів та шахрайств, які використовуються фінансовими закладами. Організація попередила, що подібні махінації використовуються не усіма банками, проте серед людей, які до них зверталися по захист, є чимало клієнтів фінансових закладів, які виходять у лідери надання банківських послуг в Україні. А тепер, власне, про сам рейтинг.
Зарплатні картки
Стандартна ситуація. Споживач отримує платіжну картку, і користується нею протягом якогось періоду. Потім термін дії картки закінчується, і людина забуває про існування "пластику". Але рахунок все одно відкритий. Приблизно через два-три роки (!) до споживача звертаються колектори (іноді сам банк) і вимагають погасити заборгованість. Адже, виявляється, згідно з договором, клієнт повинен був сплачувати N-кількість гривень щомісяця за обслуговування свого рахунку. А той факт, що йому більше не нараховують зарплату (або інші виплати) на цю картку, не звільняє його від оплати банківських послуг за обслуговування рахунку. Звісно, закон в цьому випадку на боці банку. Все чесно - всі умови були прописані в угоді, яку підписав клієнт. Проте, на думку правозахисної організації, єдине, що турбує - моральний бік питання. Банк вичікує рівно стільки, щоб не минув строк позовної давності по цьому питанню. Зазвичай, за це час набігає чимала сума, після чого пред'являються претензії клієнту.
Кредитні картки
Ви знімаєте кошти, а банкомат повідомляє: на рахунку залишилося сім гривень. І пропонує зняти 10. Дехто на це погоджуються, не знаючи, чим все може закінчитися. Як показує практика громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг», автоматично (на різницю в 3 гривні) вам відкривається кредит (овердрафт), припустимо, на 500 гривень. І далі нараховуються відсотки - за повною програмою. Клієнту про це, звичайно, не каже ніхто. В результаті, через якийсь час набігає дві-три тисячі гривень боргу. І все це законно, бо було прописано, знову ж таки, в угоді.
Невидача готівки та чеку, при цьому йде списання коштів з картки
Такі випадки в практиці організації трапляються досить часто. Клієнт хоче зняти зарплату з картки в банкоматі, картка повертається, а грошей і чеку не отримує. Незабаром на телефон приходить повідомлення (якщо ця функція передбачена у банку), що з рахунку знято ту суму, яку клієнт не отримав.
Самовільне списання коштів з карток
Також є випадки, коли банк самовільно списав кошти з пенсійної картки в розрахунок за кредит, або коли з кредитного рахунку забирали платіж по страховці. За інформацією громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг», клієнт, зазвичай, дізнається про цей платіж лише після того, як банк надсилає повідомлення за фактом нарахування пені за невиплату по кредиту.
Нарахування пені на не повністю погашений кредит
Як повідомляє громадська організація «Захисту прав споживачів фінансових послуг», сьогодні банки користуються необізнаністю клієнтів, і після остаточного внесення коштів за кредитом, видають тільки квитанцію з остаточного платежу, а мають видавати довідку про повне погашення кредиту. Буває так, що на рахунку залишається дві гривні, що начебто не критично ні для банку, ні для клієнта. Однак, це дає право банку нарахувати пеню. І може вийти так, що ви купили в кредит телефон, а будете винні банку,
як за автомобіль.
Жорстка політика колекторів і банків щодо позичальників
У "Захисту прав споживачів фінансових послуг» є приклад того, як один з українських банків, що входить в п'ятірку кращих, у своїй практиці використовував такий прийом. Несумлінним позичальникам посилаються листи на бланках банку, однак з текстом нібито винесеного офіційного рішення суду, в якому йдеться про те, що квартира (машина тощо) буде вилучена.