На Хмельниччині рідним полеглих Героїв передали державні нагороди захисників

Мужній подвиг захисників з Хмельниччини, які віддали життя за волю України у війні з російськими окупантами, відзначили високими державними нагородами. Державні нагороди рідним Героїв передав начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.

Указами Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) нагороджено:

солдата Сірого Олександра Анатолійовича. Захисник народився 10 квітня 1991 року в Хмельницькому. В перші дні повномасштабного вторгнення пішов до військкомату, але тоді його не взяли. Потім Олександр відбудовував Бучу, виготовляв дахи та зводив будинки. В березні 2023 року був призваний до лав ЗСУ. Був військовослужбовцем окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Збройних сил України. Воював на Луганському напряму. Загинув 16 травня 2023 року поблизу населеного пункту Червонопопівка Луганської області. Тепер Олександру навіки 32 роки…

старшого солдата Фуфалька Леоніда Васильовича. Герой народився 15 липня 1993 року в селі Пархомівці Хмельницького району Хмельницької області. З 13 лютого 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Був військовослужбовцем окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Збройних сил України. Мав звання «Старший солдат». Загинув воїн 9 квітня 2023 року поблизу населеного пункту Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області. Леоніду Фуфальку було лише 29 років…

штаб-сержанта Шумляковського Олександра Віталійовича. Герой після закінчення педагогічного інституту працював учителем історії, правознавства та Захисту Вітчизни в Кам'янці-Подільському. Військовий за професією, військовий за покликанням Олександр Віталійович, маючи багаторічний військовий досвід в гарячих точках планети, з 2014 року пішов на фронт сходу України. Від початку повномасштабної війни знову став на захист України. 8 липня 2023 року поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запоріжської області Олександр Шумляковський загинув...

солдата Холодюка Віталія Васильовича. Герой народився 5 травня 1990 року у місті Хмельницькому. Закінчив Хмельницький національний університет. Під час війни отримав повістку, пройшов військову підготовку в Англії. Служив у аеромобільній бригаді оператором безпілотних літальних апаратів. Загинув Віталій Холодюк 6 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання в районі Бахмута Донецької області. Віталію було лише 33 роки...

молодшого сержанта Броварного Юрія Миколайовича. Герой народився 14 серпня 1981 року в Кам'янці-Подільському. До служби у війську Юрій Броварний працював на одному з хмельницьких підприємств. До лав ЗСУ мобілізувався на початку 2024 року. Захисник служив у складі окремої повітряно-десантної Січеславської бригади. Разом із побратимами боронив східні кордони. Під час виконання бойового завдання воїн отримав важкі поранення, внаслідок яких загинув 25 березня 2024 року. Трапилося це неподалік села Тоненьке, що на Донеччині. Юрію Броварному було 42 роки…

солдата Гасюка Івана Івановича. Герой народився 21 червня 1988 року в селі Путила Чернівецької області. Проживав у Хмельницькому. До мобілізації працював зварювальником у приватній фірмі. Сам виховував єдину доньку. Був відповідальним, комунікабельним та доброзичливим. Справжнім батьком. Попри те, що мав проблеми зі здоров'ям та не мав військового досвіду, все ж навесні 2023 року пішов боронити країну. На фронті доєднався до лав десантно-штурмових військ. Служив сапером у окремій аеромобільній бригаді, солдат. Іван загинув під час виконання бойового завдання 5 вересня 2023 року на Бахмутському напрямку, поблизу селища Хромове Донецької області, внаслідок мінометного обстрілу. Івану Гасюку навіки 35 років…

матроса Сікорського Віктора Анатолійовича. Герой народився 2 вересня 1989 року у селі Добропілля на Херсонщині. Разом із дружиною та маленькою донечкою до початку повномасштабного вторгнення жив на Херсонщині. Працював на землі, мав фермерське господарство. Коли ж регіон почали окуповувати, родина переїхала до Хмельницького, а сам Віктор став до лав Збройних Сил України. Служив у бригаді морської піхоти, матрос. Воїн загинув від осколкового поранення під час виконання бойового завдання 1 грудня 2023 року на Херсонщині. Трапилося це на лівому березі Дніпра, поблизу населеного пункту Кринки. Тепер Віктору Сікорському навіки 34 роки…

капітана Семонешка Віктора Григоровича. Герой народився 22 листопада 1966 року в Киргизькій республіці. Згодом родина переїхала до Миколаїва, а потім до Хмельницького. Закінчив Хмельницьке військове артилерійське училище, з 1984 до 1995 року служив у війську. Згодом служив в системі МВС. З 2008-го Віктор Семонешко працював інженером з техніки безпеки в Хмельницькому міському перинатальному центрі. Мобілізований влітку 2022 року, воював у лавах 4-ої окремої танкової бригади на посаді старшого офіцера батареї, капітан. Нагороджений відзнакою Міністра оборони України «20 років сумлінної служби», нагрудним знаком за виявлену мужність під час бойових дій за місто Лиман. Загинув воїн під час виконання бойового завдання 31 травня 2024 року в селі Піщане Куп'янського району Харківської області. Віктору Семонешку було 57 років…

старшого солдата Гуліватого Олександра Володимировича. Герой народився 26 червня 1984 року в селі Олешин Хмельницького району. Вищу освіту здобув у Хмельницькому національному університеті. До війни працював будівельником. У серпні 2023 року був мобілізований до Збройних Сил України. Служив у десантно-штурмових військах. Захисник на фронті був бойовим медиком, рятував життя бойовим побратимам. Життя захисника обірвалося під час виконання бойового завдання 18 травня 2024 року у селі Нетайлове Покровського району Донецької області. Олександру Гуліватому назавжди 39 років…

солдата Шахова Богдана Анатолійовича. Герой був оператором безпілотних літальних апаратів. Народився захисник 26 лютого 1998 року в Шепетівці. Після закінчення ліцею Богдан вирішив обрати військову спеціальність та підписав контракт. Після початку повномасштабної війни Богдан пішов у військкомат добровольцем. Він розумів, що має досвід та можливість захистити найрідніших. Цьогоріч був переведений до 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Ще з часів АТО мав позивний Детройт. Загинув Богдан Шахов 2 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.

солдата Загороднього Олександра Владиславовича. Олександр Загородній народився 2 січня 1980 року в м. Брянка Луганської області. Там проживав та навчався до 1995 року. Потім з родиною переїхав до Хмельницької області, у село Літки Деражнянської громади. З 2012 року після одруження проживав у м. Хмельницький. З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем захищати Україну. Був військовослужбовцем окремої механізованої бригади на посаді сапера. Боронив Україну в Баштанському, Миколаївському районі, також у Дружківці, Бахмуті, Константинівці Донецької області. Загинув Олександр 19 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу с. Діброва Сєвєродонецького району Луганської області. Тепер Олександру назавжди 44 роки…

солдата Iвашковського Михайла Валентиновича. Герой народився 3 липня 1992 року у місті Кривий Ріг. Після одруження проживав із дружиною у селі Шаровечка, працював у Хмельницькому оператором ливарної машини. У грудні 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у окремій аеромобільній бригаді на посаді навідника-кулеметника, солдат. Віддано захищав Батьківщину на Донецькому напрямку. Загинув воїн під час виконання бойового завдання 14 червня 2024 року біля села Максимільянівка на Донеччині. Михайлу був лише 31 рік… 

Медаллю «Захиснику Вітчизни» нагороджено:

старшого сержанта Скоринського Руслана Петровича. Захисник був родом із Волочиська. Залишаючись вірним військовій присязі 20 травня він загинув під час виконання бойового завдання. Герою назавжди залишиться 48…

Орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня нагороджено:

молодшого лейтенанта Копиловського Богдана Володимировича. Захисник народився 29 серпня 1993 року в селі Сковородки Старокостянтинівського району. Закінчив початкові класи у Сковородківській школі, після чого разом з сім'єю переїхав у Хмельницький. Після школи закінчив Хмельницький торгово-економічний коледж за спеціальністю «підприємницька діяльність». Працював у місцевому закладі громадського харчування. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, вже 8 березня 2022 року, не вагаючись став на захист країни. Пішов добровольцем, записавшись у тероборону. Згодом перейшов у 77 десантно-штурмову бригаду. Під час служби отримав звання молодшого лейтенанта. Був командиром взводу. Загинув воїн 19 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в селі Стельмахівка Луганської області. Богдану Копиловському тепер назавжди 30…

старшого лейтенанта Зарічного Віталія Васильовича. Віталій Зарічний народився 14 березня 1990 року в місті Стрий Львівської області. У дитинстві з родиною переїхав до Хмельницького. З 2014 року брав участь у російсько-українській війні. Пройшов і АТО, і ООС. Служив у 19 ракетній бригаді «Свята Варвара». Був досвідченим військовослужбовцем. Пройшов шлях від рядового до офіцера та мав звання старшого лейтенанта. Досконало знав роботу за напрямком ракетних військ. Був чесним та справедливим воїном і командиром. Загинув, захищаючи Україну від російських загарбників, 27 серпня 2024 року на південно-східному напрямку, в селі Степанівка Сумської області. Віталію Зарічному було 34 роки…

Вічна шана полеглим Героям...