Південний Буг у Хмельницькому: як на ньому з'явився Острів кохання. Історія у фото

Сьогодні, 12 лютого, виповнюється 594 роки з часу першої згадки про поселення Ploskirоwcze – Плоскирівці, яке нині має назву Хмельницький. Свого часу сайт «Є ye.ua» розповідав, де та коли віднайшли документ з цією згадкою, та як місто стало старшим одразу на 62 роки. А сьогодні ми розповімо вам трішки історії про річку Південний Буг, яка протікає через місто, та покажемо її історію у світлинах.

Як відомо, Плоскирівці виникли якраз на місцині, де Плоска впадає до Південного Бугу, який, до речі мав колись назву Бог. Південним Бугом річка стала лиш початку ХХ століття. Свого часу були навіть спроби повернути річці історичну назву, щоправда, закінчувалися вони на етапі обговорень.

А ще розкажемо, як на Південному Бузі з'явився острів, який нині має назву романтичну назву - Острів кохання.

Як розповідає історик, краєзнавець, учений секретар Хмельницького обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін, протягом багатьох століть заплава Південного Бугу у місці впадіння до нього річки Плоскої була заболоченою. Дорога, котра вела з Кам'янця на Волинь, перетинала Буг саме в районі Плоскирова. Тут була насипана дамба і побудований міст зі шлюзами.

«Завдяки цим гідротехнічним спорудам отримали дві вигоди: перша - була встановлена безперебійна переправа через річку, друга - за допомогою дамби утворилося водоймище, яке затопило навколишні болота. Таким чином, Бузький ставок (чи, як його раніше часто називали, - «озеро») і місто є практично ровесниками. Приміром, у давньому описі Плоскирова, що залишив нам посол австрійського імператора Еріх Лясота 1594 року, сказано, що поселення розташоване «над прекрасним озером», - зазначає Сергій Єсюнін.

Бузьке водоймище чітко позначене також і на перших планах міста минулих століть. Звісно, воно було набагато менше за розмірами. Як розповідає Сергій Єсюнін, влада міста уважно стежила за станом ставка та переправи через Буг. У 1802-10 роках тут спорудили новий міст і заново насипали дамбу. В подальшому за необхідності проводили капітальні ремонти.

«Причина такої турботи міської влади зрозуміла – дамба через Буг і сам Бузький ставок приносили чималий прибуток у скарбницю Проскурова. Наприклад, у XIX столітті існувала практика здавати міський ставок в оренду приватним особам із правом рибної ловлі. Крім того, до бюджету міста надходили гроші навіть за «набивання приватними особами льоду для льодовиків» (тобто холодильників). Солідний прибуток давав і міський водяний млин на бузькій греблі», - зазначає історик.

Під час боїв за звільнення Проскурова у березні 1944 року міст і шлюзи були повністю зруйновані. Тож тут облаштували тимчасову переправу. За відбудову Бузького ставу взялися лише через кілька років.

Власне, за словами Сергія Єсюніна, облагородити місцевість в заплаві річки Плоскої і зробити там відпочинкову зону, задумали ще наприкінці 1930-х років. Утім, на заваді планам стала Друга світова війна. Масштабне будівництво розпочали в 1949 році.

«Фактично, це водосховище, яке ми бачимо нині, викопали проскурівчани вручну, - каже Сергій Єсюнін. - У ті часи, звісно ж, була техніка, проте дуже обмаль. А в колишньому Радянському Союзі такий «суспільний труд» на благо народу всіляко пропагувався. Тож проскурівчани тисячами працювали на такому народному будівництві і в суботу, і в неділю».

Краєзнавець розповідає, що, згідно з планом, для будівництва водосховища потрібно було вийняти 60 тисяч кубометрів землі. І все це майже вручну. Землю носили на ношах, копали лопатами. І ось, щоб трохи облегшити роботу та зекономити на вивезенні, землю, яку викопували під водосховище, вирішили скидати в окрему велику купу посередині. Саме з тієї землі й утворився острів.

Заповнювали водосховище водою в декілька етапів - аж до 1956 року. Його ширина сягнула 700 метрів, а довжина – декількох кілометрів. Коли водосховище заповнили – з насипаної землі посередині утворився острів, який нині має назву Острів кохання.

У 2018 році на острові встановили стелу з датуванням першої згадки та брендом міста.

На одній з найстаріших проскурівських листівок можна побачити вигляд з греблі на проскурівський став - так називали водойму колись місцеві мешканці. За ним - село Заріччя, нині мікрорайон Зарічанський. Фото: надане авторами видання «Історія міста Хмельницького в листівках» (Сергій Єсюнін та Дмитро Казанцев)

Через річку Буг пролягав шлях з Кам'янця на Волинь. Фото: надане Хмельницьким обласним краєзнавчим музеєм

Під час боїв за звільнення Проскурова у березні 1944 року міст і шлюзи були повністю зруйновані. Фото: надане Хмельницьким обласним краєзнавчим музеєм

Відбудова мосту та дамби на Південному Бузі розпочалася 1949 року. Фото: надане Хмельницьким обласним краєзнавчим музеєм

Вдосховище, яке ми бачимо нині, викопали проскурівчани фактично вручну. Фото: надане Хмельницьким обласним краєзнавчим музеєм

Містяни тисячами працювали на такому будівництві і в суботу, і в неділю. Фото: надане Хмельницьким обласним краєзнавчим музеєм

Берег Південного Бугу був одним з улюблених місць для відпочинку. Фото: надане Хмельницьким обласним краєзнавчим музеєм

Таким був вхід на пляж, де нині набережна, з боку зупинки Юність, після того, як водосховище заповнили водою, а берег облагородили для відпочинку. Фото: надане Хмельницьким обласним краєзнавчим музеєм

З насипаної землі посередині утворився острів, який нині має назву Острів кохання. Світлина 1968 року. Фото: надане Хмельницьким обласним краєзнавчим музеєм

Свого часу з боку нинішнього пляжу до острова був прокладений залізний місток. Коли конструкція стала аварійною - її забрали. Світлина 1964 року. Фото: надане Хмельницьким обласним краєзнавчим музеєм

У 2018 році на острові встановили стелу з датуванням першої згадки про місто. Фото: з архіву редакції

Коли зими з морозом - водойма на Південному Бузі вкривається кригою. Фото: з архіву редакції

Матеріал створено в межах проєкту Львівського медіафоруму за підтримки ЮНЕСКО та народу Японії. Проєкт є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи вираження поглядів в Україні. Автори несуть повну відповідальність за підбір і виклад фактів, що містяться в публікації, а також за висловлені в ній думки.

Читайте також: Вітряки на обрії: яким Проскурів був 120 років тому. Історія у фото

Вежа у сім ярусів: як пожежне депо у Хмельницькому стало кінотеатром. Історія у фото