Великий піст: про духовний сенс, історію та гастрономічні традиції від дослідниці локальної історії

Великий піст - найтриваліший і найсуворіший серед усіх багатоденних постів, котрі існують у християнській традиції. Він має 40 днів і завершується Великоднем, який цього року припадає на 20 квітня.

Наразі триває другий тиждень посту. Дотримуватися його чи ні, звісно ж, вибір кожного. Та чи задумуємося ми над тим, які приховані у ньому справжні сенси? Адже традиції посту – це не лише про обмеження в їжі, а насамперед про духовну практику, яка має глибокі історичні, культурні та, власне, гастрономічні аспекти.

Тож які сенси закладені у піст? Чому обмеження в їжі здавна вважали важливими не лише для духовного розвитку, а й для фізичного здоров'я? Розібратися в цьому нам допоможе Вікторія Церклевич, дослідниця локальної та гастрономічної історії, доцентка кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, позаштатна співробітниця Інституту Адама Міцкевича (Варшава, Польща).

«Чимало людей гастрономічні традиції посту помилково зводять лише до певних рецептів чи страв, які можна вживати, - зазначає співрозмовниця. – Та якщо ми говоримо про християнську традицію посту, то, передусім, мова має йти про духовний аспект. Утім, насправді тут накладається і чимало інших складових. Наприклад, сезонність харчування або ж потреба збереження продуктів. Чи ще така складова, яка повністю синхронізується із сучасним підходом до нутриціології, як розвантаження організму та перехід від жирних поживних страв до легкої рослинної їжі. Усе це, безумовно, має свої пояснення».

Чому піст – це не тільки про їжу

У сучасному суспільстві піст часто сприймається як перехід на певний раціон з обмеженням м'ясних і молочних продуктів. Але першочергово, каже Вікторія Церклевич, це духовна практика.

«Піст – це не просто відмова від м'яса чи молока. Це роздуми над своїм життям, очищення душі, моральний вибір. Адже християнська традиція наголошує, що не тіло керує духом, а дух – тілом», – пояснює дослідниця.

І легітимізацію та підґрунтя цих духовних практик, безперечно, варто шукати в Біблії, зазначає пані Вікторія. У Святому Письмі, зокрема, сказано, що Ісус Христос постив 40 днів у пустелі і це стало символом духовного випробування. Також в Біблії згадуються пости Даниїла та Мойсея. Святі отці говорили, що піст – це не лише обмеження в їжі, а й віддалення від гніву, брехні, негативних думок.

«Тобто, піст в площині християнства, це фактично аскеза, яка включає декілька складових. І їжа – лише один з них. До прикладу, Василій Великий, один з апологетів християнства, казав про те, що піст - це віддалення від зла, придушення в собі гніву, стримування тілесних бажань, відлучення від лихослів'я, брехні та від клятвопорушення», - зазначає Вікторія Церклевич.

Отож якщо в сукупності подивитися на піст, то моральні й духовні імперативи значно переважають моменти гастрономічні. Але чому ж йде мова про утримання від певних видів їжі?

Історичне коріння посту: традиція, що має підгрунтя

Як ми з'ясували, піст – одна з найдавніших духовних практик людства. У християнстві він має чіткі канони, але історично ця традиція також пов'язана і з сезонними умовами життя людей. Адже, як пояснює Вікторія Церклевич, харчування наших предків значною мірою залежало від сезону.

«Ні для кого не секрет, що раніше не було холодильників, тому взимку та ранньої весни продукти тваринного походження ставали менш доступними, тож люди переходили на рослинну їжу. Тобто обмеження в їжі було природним, і воно гармонійно вписувалося в церковні правила», - зазначає вона.

І такий спосіб споживання їжі був не просто вимушеною необхідністю, а з часом став частиною традиційного укладу життя. Раціон формувався відповідно до доступних продуктів у певний період року, що робило його максимально природним і гармонійним.

«Якщо прослідкувати хроніку постів у давнину, то з'ясується, що люди постили приблизно 189 днів на рік. Це більше ніж півроку», – розповідає дослідниця.

І додає, що коли французький картограф Гійом Левассер де Боплан в XVIІ столітті мандрував Україною, то він писав, що люди тут постять «мало не дев'ять місяців на рік». Це, звісно, перебільшення, але воно вказує на важливість цієї практики в українській традиції.

Гастрономічні особливості посту

Піст поділяється на кілька рівнів суворості:

1. Найсуворіший – лише вода (фактично голодування).
2. Сухоїдіння – споживання овочів, хліба, але без термічної обробки та олії.
3. Варена їжа – дозволяється готування страв, але без жиру.
4. Варена їжа з олією – допускається в більшості днів.
5. Риба – дозволяється у визначені дні (наприклад, на Благовіщення та Вербну неділю).

Однак піст – це не просто зміна раціону. Попри релігійний характер, багато правил харчування під час посту можна пояснити з точки зору сучасної нутриціології, каже Вікторія Церклевич.

«Зараз ми знаємо, що обмеження в тваринних жирах та білках на певний час допомагає організму очиститися. Це свого роду «перезавантаження», – пояснює дослідниця гастрономічної історії.

Відтак у цьому контексті можна розглянути класифікацію їжі на дві категорії: більш високу, тобто корисну і бажану, та менш корисну і менш бажану.

«І якщо звернутися до езотеричної філософії посту, то можна помітити, що піст спрямований на тимчасове обмеження вживання певних продуктів. Зокрема, йдеться про їжу, яка є дуже поживною, але може мати не надто позитивний вплив на організм. До таких продуктів належить м'ясо, молочні продукти, яйця та жири – джерела холестерину, які ми зазвичай споживаємо у більшій кількості, ніж необхідно. Таким чином, піст сприяє гармонізації харчування, щоб підтримати здоров'я. Тобто дає організму можливість відпочити після зимового періоду, коли їжа була важкою та калорійною», - пояснює Вікторія Церклевич.

Чи можна вважати піст простою дієтою?

Чимало людей сприймають піст як, скажімо, дієту уникаючи споживання м'яса та молочних продуктів. Але, як ми вже говорили, піст – це дещо інше. Він передбачає не лише зміну раціону, а й духовний процес.

«Святитель Іоан Златоуст порівнював піст із ліками, які не принесуть користі, якщо людина не знає, як ними користуватися, - наводить пояснення Вікторія Церклевич. - Іншими словами, піст вимагає усвідомленого підходу та внутрішньої роботи над собою».

Сказано про це і в Євангелії від Матвія: «А коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, які змінюють свої обличчя, щоб бачили люди, що вони постять. Воістину кажу вам: вони вже отримали свою нагороду».

Тобто, наголошує дослідниця, піст – це не лише їжа, а передусім внутрішня робота над собою. І це означає, що піст не має бути стражданням, а осмисленим вибором. Духовна практика поєднана зі своєрідним «детоксом» для організму – це спосіб розвинути силу волі та навчитись усвідомленого харчування.

«Тому головна суть посту залишається незмінною – це поєднання фізичного та духовного очищення. І кожен сам вирішує, що він означає саме для нього», - каже співрозмовниця.

Вже у наступній статті ми продовжимо розмову про гастрономічні особливості посту: Вікторія Церклевич поділиться дослідженнями нашої місцевої кухні та розповість цікаві факти про подільські суперфуди й те, як урізноманітнити раціон корисними локальними продуктами.

Ця стаття стала можливою за підтримки програми «Голоси України», яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.