Небезпека у Telegram та маніпуляції навколо податків для підприємців: добірка тижня

Фішинг, шахрайство, російська пропаганда, а також маніпуляції заради підписників - все це можна зустріти регулярно в месенджері Telegram

Маніпуляції навколо підвищення податків для ФОП

Цього тижня в телеграм-каналах активно поширювали інформацію про підняття податків для ФОП до 18 відсотків від доходу.

Міністерство фінансів запевнило, що підвищення податків для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) не планується, пише “Громадське”.

«Анонімні Telegram-канали поширили інформацію та клікбейтні заголовки, що Мінфін уже планує підвищення податків для ФОП. Така інформація не відповідає дійсності та має маніпулятивний характер», — заявили в міністерстві.
Там пояснили: законодавчі зміни щодо елементів спрощеної системи оподаткування почнуть опрацьовувати тільки після того, як буде виконано передумови для такої реформи.

Це станеться не раніше за рік, який буде наступним після того, у якому будуть вважатися виконаними заходи щодо безпеки використання даних і доступу до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їхніх рахунках у банках.

«Цей процес буде відбуватися публічно і потребуватиме обговорень з громадськістю, бізнесом і всіма гілками органів влади, а також із залученням міжнародних партнерів. Тільки після публічних обговорень законодавчі зміни будуть розглядатись та ухвалюватись Верховною Радою України», — заявили в міністерстві.

Інформація про підвищення податків з'явилася з посиланням на звіт Міністерства фінансів про стан виконання Національної стратегії доходів у 2024 році. У ньому сказано, що реформа спрощеної системи оподаткування запланована через рік після виконання визначених заходів. Але у 2024 році цей пункт стратегії не був виконаний.

Дискредитація ЗСУ

Російські пропагандисти поширюють неправдиву інформацію про те, що українські військові нібито продають награбовані речі жителів Курської області на українських онлайн-платформах, пише “Детектор медіа”.

Росіяни поширюють скриншот одного з онлайн-сервісів, в якому продають «трофейні» прикраси, побутову техніку та інші речей, подаючи це як доказ мародерства. Як зазначають фактчекери, пропагандисти беруть за основу справжні оголошення українців, які справді продають речі, та продукують свої фейки в рамках інформаційної кампанії з дискредитації Збройних Сил України.

Поширюючи подібні фейки, росіяни «віддзеркалюють» власні злочини. Навесні 2022 року у мережі з'явилися кадри з поштового відділення у Мозирі (Білорусь), звідки російські вояки відсилали додому речі, награбовані у Бучі, Ірпені, Бородянці та інших українських містах. Білоруські опозиційні журналісти роздобули і оприлюднили дані російських адресатів. «Трофеї» поїхали до Москви, Омська, Новосибірська, Чити та інших міст в різних регіонах РФ.

Росіяни мародерили не лише в Україні, а й на власних територіях. Приміром, у листопаді 2024 року колишній губернатор Курської області Роман Старовойт визнав, що російські військові грабували будинки в селах Глушковського району Курської області, кинуті місцевими жителями через бойові дії.

Мета подібних фейків – нав'язати хибний образ українських військових як мародерів, підірвати довіру в очах пересічних українців та міжнародних партнерів.

Фейк про пограбування Києво-Печерської Лаври

Користувачі мережі, а також проросійські ресурси поширюють фейк про те, що українська влада нібито збирається вивезти за кордон останки святих із Києво-Печерської лаври. Саме для цього буцімто і було створено спеціальну комісію з оцінки стану та збереження мощів святих.

Насправді заяви пропагандистів про те, що Україна нібито збирається вивезти за кордон мощі святих із Києво-Печерської лаври — безпідставні і не відповідають дійсності, пише видання “Стоп Фейк”.

Згідно з наказом Міністерства культури України від 5 березня 2025 року було створено комісію для перевірки мощів святих у Києво-Печерській лаврі. Вона має не лише здійснити перевірку «наявності останків святих» у гробницях Ближніх і Дальніх печер, а й оцінити їхню історичну та наукову цінність. Комісія планує завершити свою роботу до 30 травня.

Раніше, у листопаді 2023 року, директор заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко у коментарі виданню «Телеграф» уже повідомляв, що Міністерство культури створило комісію, яка має перевірити наявність тих святинь, які свого часу держава передала монастирю.

Нагадаємо, що у 1988 році, до відзначення 1000-річчя хрещення Русі, радянська влада передала частину території Києво-Печерської лаври Українському екзархату Російської православної церкви (РПЦ), зокрема територію Дальніх та Ближніх печер. Тобто церква отримала право опікуватися мощами святих, які перебували у Києво-Печерській лаврі.
Директор заповідника «Києво-Печерська лавра» також зазначив, що без проведення такої експертизи запит громадськості залишиться, з огляду на недовіру людей до керівника та інших представників УПЦ, заарештованих за колабораціонізм і антиукраїнську діяльність.

Про те, що представники УПЦ МП могли таємно підмінити деякі мощі та вивезти реліквії до росії, почали активно говорити у 2019 році, під час очікування на Томос про автокефалію Православної церкви України.

У лютому 2025 року священики Російської православної церкви заявили, що для благословення солдатів російської армії використовують палець святого Іллі Муромця, мощі якого вже понад 800 років зберігаються у Києво-Печерській лаврі.

Офіційно їх нікуди не передавали, тож деякі українські ЗМІ припустили, що свої обряди діячі РПЦ проводять викраденою реліквією.

Відомо, що в печерах Києво-Печерської лаври зберігаються мощі святого Антонія Печерського (одного із засновників Києво-Печерського монастиря), Нестора Літописця (преподобного, одного з авторів «Повісті временних літ»), Іллі Печерського (давньоруського богатиря) та інших православних святих.

Небезпека в Telegram

Гаряча лінія з цифрової безпеки Nadiyno провела аналіз основних способів компрометації акаунтів у Telegram і з'ясувала, що зловмисники все частіше застосовують штучний інтелект для посилення ефективності атак, пишуть “Коментарії”.

Це робить шахрайські повідомлення ще більш переконливими та небезпечними для користувачів.

Серед найпоширеніших методів зламу – фішингові атаки, що здійснюються через підроблені повідомлення, які нібито надходять від "служби підтримки", знайомих або популярних Telegram-каналів.

Крім того, зростає кількість випадків використання фішингових Telegram-ботів і сторонніх клієнтів месенджера, які містять приховані бекдори для передавання даних шахраям.

Фахівці також звертають увагу на ризик перехоплення SMS-кодів, що є особливою загрозою для журналістів, активістів та публічних осіб. Аналіз звернень, отриманих гарячою лінією Nadiyno у 2024 році, показує тривожну тенденцію: від 70% до 80% усіх зафіксованих інцидентів кібербезпеки пов'язані саме з несанкціонованим доступом до акаунтів у Telegram. Це створює небезпеку не лише для окремих користувачів, а й становить серйозний виклик для національної кібербезпеки.

Ця стаття стала можливою за підтримки програми «Голоси України», яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.