Фейки від штучного інтелекту та дезінформація про бізнес Зеленського в ПАР: добірка тижня

Російська пропаганда продовжує знижувати підтримку України в США за допомогою фейків.

Фейк про українців та псування автомобілів Tesla

Російські пропагандисти поширюють в соціальних мережах фейк, що нібито проти українських біженців у США порушили понад 12 тисяч справ за псування автомобілів Tesla.

При цьому пропагандисти посилаються на нібито сюжет видання Reuters.

Для створення фейку російські пропагандисти використали фірмовий стиль британського новинного агентства. У справжніх сюжетах медіа логотип у правому верхньому куті не використовують, замість нього, зазвичай, спливає вікно з датою та/або місцем події. У фейковому відео таке спливаюче вікно взагалі відсутнє.

До слова, у виданні Newsweek зібрали дані про випадки псування авто і майна Tesla у США, і загалом йдеться про десятки таких фактів, а не десятки тисяч «справ», як пишуть російські пропагандисти. Крім того, американські силові структури також не повідомляли про таку кількість порушених справ загалом чи безпосередньо проти українських біженців, пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Фейк про Зеленського і придбання компанії в ПАР

Російська пропаганда через закордонні ресурси регулярно створює і поширює фейки про те, що нібито Президент України Володимир Зеленський купує коштовну нерухомість та інші активи в різноманітних країнах.

Наприклад, сайт “Є” ye.ua спростовував інформацію, що Зеленський начебто став власником одного з найбільших казино Європи, яке розміщене на Кіпрі.

І ось черговий фейк.

Кілька днів тому в африканському сегменті соцмереж почали поширювати відео, у якому стверджується, що Володимир Зеленський витратив близько 1,6 мільярда доларів на купівлю 51% акцій Northam Platinum. Це одна з найбільших платиновидобувних компаній Південної Африки.

У самій компанії Northam Platinum цю інформацію спростовують. На запит видання RFI Info Vrif там заявили, що «всі статті в пресі, відео та повідомлення в соціальних мережах про те, що президент України придбав частку в Northam Platinum, є фейковими.

«Пакет акцій залишається незмінним», — додали в компанії.

Тим часом ролик із фейковою новиною, стилізований під репортаж Південноафриканської телерадіомовної корпорації SABC, лише за кілька днів набрав понад п'ять мільйонів переглядів. Зазначимо, що на офіційному сайті медіакомпанії чи в соцмережах цього відео немає.

Як виявилося, у відео використані кадри, датовані вереснем 2023 року, коли Володимир Зеленський зустрічався з президентом Південно-Африканської Республіки Сирілом Рамафосою. В аудіозаписі коментар англійською мовою був згенерований штучним інтелектом (ШІ).

Як розповсюджували фейк: його згенерували за допомогою ШІ, потім поширили через акаунти в соцмережах, ідентифіковані як традиційні ретранслятори кремлівської пропаганди. Для підсилення ефекту та надання так званій новині «легітимності» її також поширили в африканській пресі, зокрема в Зімбабве.

У соцмережах прокремлівські псевдоблогери та, нерідко, анонімні акаунти так само ширять фейк із емоційними дописами про нецільове використання бюджетних грошей, розтрату українських податків й інші подібні закиди, які покликані викликати роздратування в українців та іноземної аудиторії.

Маніпуляція про переселення палестинців в Україну

Користувачі в соцмережах активно розповсюджують заяву прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, зроблену в Білому домі, в якій він нібито запропонував переселити півтора мільйона жителів Гази в Україну та Сирію.

«Поки українці втікають до Європи, захід вирішує, куди поселити мігрантів з Палестини», — так коментують цю новину російські пропагандисти.

Саме через маніпуляції російських пропагандистів в соціальних мережах слова прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу отримали інший контекст.

Як пише видання “Стоп Фейк”, Біньямін Нетаньягу не пропонував переселити жителів Гази до України чи Сирії.
7 квітня 2025 року після зустрічі з Дональдом Трампом у Білому домі Біньямін Нетаньягу зробив заяву, яка була неправильно витлумачена і швидко поширилася у соціальних мережах. Насправді прем'єр-міністр Ізраїлю порівнював становище жителів Гази зі становищем населення в інших воєнних зонах, зокрема Україні та Сирії, де люди мали змогу виїхати з країни.

«Я думаю, що президент говорив про те, що, перш за все, потрібно дати людям можливість вибору. Ви знаєте, жителі Гази були зачинені. І в будь-якому іншому місці, де відбуваються зіткнення, я маю на увазі, чи то Україна, Сирія чи будь-яке інше місце, люди могли виїхати. Газа була єдиним місцем, де їх замкнули. І замкнули їх не ми. Що ж поганого у тому, щоб дати людям вибір?», - йдеться в цитаті політика.

Також варто зазначити, що під час обговорення реальних планів щодо можливого переселення палестинців справді згадувалися інші країни, такі як Сомалі, Марокко та Судан, але Україна в цьому контексті ніколи не згадувалась.

Як ШІ Ілона Маска видає фейки

На платформі X (Twitter) штучний інтелект Grok втручається в політичні суперечки та поширює дезінформацію, попереджають польські фактчекери з проєкту Demagog.

Після того, як наприкінці 2022 року Ілон Маск придбав Twitter, він радикально змінив політику модерації контенту, скоротив частину персоналу й перейменував платформу на X. А вже наприкінці 2023 року Маск представив користувачам новий чатбот на основі штучного інтелекту — Grok. За словами розробників, його головна особливість — здатність отримувати інформацію в режимі реального часу завдяки доступу до постів на платформі X.

Grok розроблений для того, щоб допомагати користувачам відповідями на запитання чи виконанням завдань. Чатбот може спілкуватися з людиною в особистому чаті або відкрито — під постами інших користувачів. Водночас його творці визнають, що відповіді Grok можуть бути неточними або навіть неправдивими. Вони закликають самостійно перевіряти отриману від нього інформацію.

Проте фактчекери наголошують: Grok часто помиляється або видає власні суб'єктивні судження.

Один із показових випадків стався нещодавно в Польщі. Користувач запитав Grok про відео з людьми, які святкують Рамадан на вулицях Гданська. Чатбот категорично заявив, що це відео зняте у Франції у 2017 році. Навіть коли йому вказали на помилку, Grok наполягав на своєму та звинувачував інших у дезінформації.

Ще більш резонансною була ситуація у США перед виборами. Grok неправдиво повідомив користувачам, що строк для голосування вже минув. Помилку виправили лише через 10 днів, після чого американські чиновники закликали компанію X підключати Grok до офіційних урядових джерел, пише “Детектор медіа”.

У Польщі Grok уже став учасником політичної кампанії. Зокрема, віцеміністр цифровізації, депутат від партії «Польща 2050» Міхал Граматика запитав у Grok, чому кандидат від «Конфедерації» Славомір Менцен уникає дебатів із Шимоном Головнею. У відповідь користувачі продовжили ставити Grok політичні запитання — наприклад, хто з кандидатів кращий на посаду президента Польщі. Одного разу Grok навіть відповів, що, на його погляд, «Тшасковський здається кращим вибором на президента Польщі», ніж Менцен.

Фахівці попереджають, що такі можливості ШІ можуть кардинально змінити хід публічної дискусії. Як зазначила докторка соціології Агнєшка Зєнтек з Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні: «Генеративний ШІ змінює правила гри. Він може посилити демократію, але лише тоді, коли буде вбудований у цінності прозорості, плюралізму та відповідальності. Якщо ж не подбати про етику, освіту й належне регулювання — нас чекає епоха автоматизованої масової пропаганди».

Водночас професор інформатики Варшавського університету Пйотр Санковський зауважив, що ШІ може бути справжнім інструментом перевірки фактів — за умови, що його моделі будуть тренуватися на правдивих даних. Проте він попереджає про можливі ризики: «Організації, які конструюють ці моделі, можуть навмисно маніпулювати інформацією, на якій їх тренують, аби вона не відповідала дійсності».