Маніпуляції про підготовку до спротиву та шахрайські схеми: добірка тижня

Російська пропаганда продовжує інформаційні атаки на проєкти Міністерства оборони України.

Маніпуляція про Центр підготовки національного спротиву

У телеграм-каналах поширюють маніпуляції про створення Центрів підготовки громадян до національного спротиву.

Зокрема, проросійські акаунти поширюють дезінформацію, що створення подібних центрів - це ознака тотальної мобілізації українського населення, пише видання “Вокс Чек”.

В дійсності, центри підготовки — це лише місце для навчання цивільних. Проходження навчання не передбачає мобілізації. Подібні центри вже існують у декількох областях України, і вони не проводять мобілізацію.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок створення і функціонування Центрів підготовки громадян до національного спротиву. Їхня мета — дати знання та практичні навички, необхідні для захисту України.

Створюватимуть їх місцеві органи влади, а фінансуватимуть з місцевого бюджету. Інструктори з національного спротиву проходитимуть навчання та сертифікацію у військових закладах вищої освіти.

За потреби залучатимуть чинних військовослужбовців. У кількох областях подібні центри вже існують, зокрема, у Хмельницькому. Так, під час вишколу слухачі отримують теоретичні та практичні знання з вогневої підготовки. Йдеться про тактичне пересування груп у різних зонах, те, як прикривати побратима, рухатись під час обстрілу, виходити із зони ураження, окопуватися і багато іншого, що може врятувати життя.

У хмельницькому Центрі підготовки населення до національного спротиву цивільні громадяни можуть отримаєте базові знання із тактичної медицини, топографії, маскування, вогневої підготовки, зв'язку тощо, котрі допоможуть стати впевненішим у собі та вміти поводитися в критичних ситуаціях.

Участь у подібних курсах добровільна і ніколи не передбачала обов'язкову мобілізацію. В уряді чи місцевій владі не заявляли, що центри будуть пов'язані з мобілізацією. Також існують подібні ініціативи і від громадянського суспільства.

Маніпуляції навколо бронювання медичних працівників

В соціальних мережах та медіа з'явилися повідомлення про нібито масове розбронювання медичних працівників.

В Міністерстві оборони України зазначають, це маніпуляція.

“Запит Міністерства оборони до Міністерства охорони здоров'я стосується не всіх медиків, а лише обмеженої кількості фахівців, які пройшли підготовку за військово-обліковими спеціальностями та наразі є критично необхідними для доукомплектування підрозділів Медичних сил Збройних сил України — зокрема Сухопутних військ”, - повідомляє Міністерство.

Ідеться про посади: санітарних інструкторів (медичних сестер і братів); фельдшерів; військовозобов'язаних осіб офіцерського складу з підготовкою за фахом “лікувальна справа (сімейний лікар)”, та деяких інших спеціальностей, яких планується залучити на військову службу за контрактом строком на 1 рік.

Причина такого запиту — системна нестача медичних кадрів у медичних підрозділах.

В Міноборони зазначили, що після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2025 року №36, яка передбачає 100% бронювання медиків, виникла загроза забезпеченню медичною підтримкою військовослужбовців через нестачу кваліфікованого медичного персоналу.

Рішення про розбронювання стосуватиметься лише дефіцитних спеціальностей і лише тих фахівців, яких МОЗ визначить спільно з обласними департаментами охорони здоров'я.

Ці працівники, згідно з чинним законодавством, зможуть підписати строковий контракт і обійняти посади у військових частинах, які сьогодні потребують підсилення.

Міністерство оборони України наголошує: йдеться не про масове зняття броні, а лише про адресну, зважену кадрову підтримку медичних підрозділів, які щодня рятують життя наших військовослужбовців.

Черговий фейк від шахраїв про “Червоний Хрест”

Вже третє за місяць повідомлення з'являється про нібито виплати від “Червоного Хреста”, яке виявляється фейком.

Раніше “Сайт “Є” вже писав, що Український Червоний Хрест спростував інформацію з телеграм-чатів про нібито реєстрацію на фінансову допомогу.

І новий фейк, вже у Тік-Ток.

“Центр протидії дезінформації” розповідає, що у TikTok поширюється відео про нібито виплати українцям по 4 тисячі гривень від Червоного Хреста. Щоб «отримати гроші», користувачам пропонують перейти за посиланням та ввести свої банківські дані.

Насправді це шахрайська схема, мета якої – виманити особисті дані для подальшого заволодіння вашими коштами. Відео створене за допомогою ШІ, а інформація, яку воно містить, є фейковою.
У жодному разі не переходьте за посиланнями та не вводьте свої банківські дані.

Фішингові посилання

Кіберполіція попереджає про небезпеку фішингових посилань, що імітують вигляд популярних маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток, пише “Укрінформ”.

Як зазначають правоохоронці, популярність маркетплейсів (таких майданчиків як OLX, Prom, Rozetka) серед українців зростає, що створює поле діяльності для шахраїв. Одна із найпоширеніших схем аферистів – фішингові посилання, які імітують вигляд маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток.
Фішинг — це шахрайська практика, коли зловмисники намагаються отримати конфіденційну інформацію користувача, наприклад, логіни, паролі чи дані банківських карток. Для цього вони створюють фальшиві веб-сайти, які виглядають схожими на справжні платформи, такі як маркетплейси. Відвідавши таке посилання, користувачі можуть випадково ввести свої персональні дані або оплатити покупку через небезпечний ресурс.
Щоб розпізнати фішинг, слід перевірити URL-адресу. Офіційні сайти маркетплейсів мають правильні та безпечні доменні імена (наприклад, rozetka.ua або olx.ua). Якщо ж у посиланні присутні сумнівні символи, додаткові цифри чи літери, або якщо адреса виглядає трохи зміненою, наприклад, roz3tka.ua або olx.com.ua, це може бути ознакою фішингу.

Також варто перевіряти дизайн сайту. Фальшиві сайти часто виглядають схоже на оригінальні, але зазвичай мають низьку якість графіки, помилки у тексті або незвичну структуру.

Слід звертати увагу на розсилки. Легітимні маркетплейси зазвичай не просять вводити особисту інформацію через електронну пошту або месенджери.

Фахівці також радять здійснювати перевірку через офіційний сайт або додаток, при цьому зайти на сайт або відкрити додаток через перевірений канал, а не за посиланням у листі чи повідомленні.

Щоб захиститися від фішингу, необхідно використовувати двофакторну автентифікацію. Більшість сучасних маркетплейсів пропонують додаткові засоби безпеки, такі як SMS-коди або підтвердження через додаток. Це знижує ризик несанкціонованого доступу до акаунту.

Кіберполіція, крім того, радить стежити за оновленнями браузера та операційної системи до останніх версій. Це допоможе захиститися від багатьох онлайн-загроз.

Слід бути обережними з публічними Wi-Fi мережами й уникати здійснювати покупки чи вводити особисті дані, коли підключені до незахищених мереж.