«На щиті» повернулися додому четверо Героїв з Хмельниччини

Війна обірвала життя захисників одразу з чотирьох громад Хмельниччини. Вчора, 16 травня, мешканці громад живим коридором проводжали полеглих воїнів до місць останнього спочинку.

У Дунаєвецькій громаді в останню земну дорогу проводжали Руслана Чорного, у Нетішинській – Сергія Свіжевського, у Деражні прощалися з Вадимом Ковальчуком, а у Теофіполі – з Олександром Вишневським.

Живим коридором шани 16 травня мешканці Дунаєвеччини зустрічали Героя Руслана Юрійовича Чорного. Його життя обірвалося 6 червня 2024 року під час бойових дій у районі населеного пункту Очеретине, що на Донеччині. Тривалий час захисник вважався зниклим безвісти, і лише нещодавно стало відомо про його загибель. Про це повідомили у громаді.

Тривалий час захисник вважався зниклим безвісти... Фото: Дунаєвецької громади

Руслан Чорний народився 19 жовтня 1977 року в селі Ганнівка, де минули його дитинство. Навчався в місцевій школі, а згодом вступив до Кам'янець-Подільського профтехучилища, де здобув фах зварювальника. Служив строкову службу. Працював на різних роботах.

У січні 2023 року воїн добровільно став до лав Збройних Сил України. Однак у червні 2023 року зв'язок із ним обірвався, на жаль, назавжди…

Скорботним став цей день і для Нетішинської громади… Тут попрощалися із захисником Сергієм Свіжевським. Майже рік воїн вважався зниклим безвісти… На жаль, дива не сталося, Герой загинув 13 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Водяне Донецької області. Про це повідомили у міській раді.

Майже рік воїн вважався зниклим безвісти…Фото: Нетішинської міської ради

Народився Сергій Свіжевський в Плужному на Ізяславщині. Після закінчення місцевої школи вступив до Плужненського професійного ліцею, де здобув професію слюсаря-тракториста. Довгий час перебував за кордоном на заробітках.
Мобілізували захисника у травні 2024 року. Воїн був старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення стрілецької роти.

У п'ятницю 16 травня зустріли й захисника Вадима Миколайовича Ковальчука на рідній землі у селі Яськівці Деражнянської громади.

Захисник боровся за незалежність України. Фото: Деражнянської міської ради

Живим коридором та стоячи на колінах з Державними прапорами у руках, зустріли мешканці громади траурний кортеж з тілом Героя, який боровся за незалежність України. Про це повідомили у міській раді.

«Востаннє нашому земляку віддали військові почесті. Матері Героя вручили Державний Прапор України. На честь солдата пролунав трикратний стрілецький салют…», - зазначили у міськраді.

Скорботним цей день став і для Теофіпольщини: в останню земну дорогу проводжали Героя Олександра Анатолійовича Вишневського, який понад три вважався зниклим безвісти.

Понад три вважався зниклим безвісти... Фото: Теофіпольської селищної ради

Захисник народився 29 серпня 1975 року в селі Святець Теофіпольського району. Навчався у місцевій школі. Згодом проходив військову строкову службу, після проходження якої працював водієм у ТОВ «Святець». Про це повідомляють у селищній раді.

З 2015 по 2017 роки Олександр брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, на посаді командира другого кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки другого гірсько-піхотного батальйону.

У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, захисника призвали до лав ЗСУ. Службу проходив на посаді командира відділення кулеметного взводу 1- го механізованого батальйону.

Олександр Вишневський до останнього подиху боронив Україну на передові. Загинув Герой під час виконання бойового завдання.

Читайте також: Полягли за Україну: двоє захисників з Хмельниччини назавжди повернулися до рідного дому