На «щиті» повернулись додому четверо Героїв з Хмельниччини

У четвер, 15 травня, на Віньковеччині відбулось прощання з воїном Олександром Прилюком. Його життя обірвалося 13 травня внаслідок важкої хвороби. Про це повідомили у Віньковецькій селищній раді.

Олександр Прилюк народився 15 липня 1993 року в селі Виселок. Навчався у Яснозірській середній школі, а згодом здобув професію слюсаря-електрика з ремонту автомобілів.

З квітня 2015 по жовтень 2016 року проходив строкову службу. Згодом працював у Михайлівському та Віньковецькому лісництвах. До лав ЗСУ доєднався навесні 2023 року. У серпні 2024 — захворів й мужньо боровся з важкою хворобою. Попри усі зусилля медиків та підтримку рідних серце Олександра зупинилося в Хмельницькій обласній лікарні. Вічний спочинок воїн знайшов на кладовищі у рідному селі Виселок.

Йому назавжди залишилось 32…

Олександр Прилюк. Фото: Віньковецька селищна рада / facebook

У суботу, 17 травня, живим коридором на Деражнянщині зустріли захисника Олександра Рудзіка. Воїн загинув 10 травня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Зелений Кут, що на Донеччині. Про це повідомили у Деражнянській міській раді.

Олександр Рудзік був родом з Деражні. У війську мав звання старшого солдата.

«Ми продовжуємо платити високу ціну за свободу та незалежність нашої країни. Подвиг кожного Захисника, який віддав своє життя за нашу державу, назавжди у нашій пам'яті та в наших серцях. Вічна пам'ять та доземний уклін Герою за великий подвиг в ім'я Батьківщини», - зазначили у Деражнянській міській раді.

Герою назавжди залишилось 31…

Олександр Рудзік. Фото: Деражнянська міська рада / facebook

Шепетівська громада 17 травня провела в останню земну дорогу Героя Івана Літнаровича. З жовтня 2024 року він вважався безвісти зниклим, та нещодавно загибель підтвердилася. Про це повідомили у Шепетівській міській раді.

Іван Літнарович народився 7 липня 1976 року в селі Микулин, що на Полонщині. Навчався у місцевій школі. Після її закінчення вступив до Грицівського професійного училища №38, де отримав спеціальність шофера-тракториста.

Згодом проходив строкову службу: спочатку в Керчі, потім — у Донецьку. Повернувшись додому, працював у колгоспі, а з часом переїхав до Шепетівки, де став водієм.

Мав родину — дружину та двоє дітей. Рідні і близькі згадують, Іван завжди був опорою і підтримкою. Мріяв дати дітям те, чого сам не мав. Мав добре серце і гарне почуття гумору.

До лав ЗСУ Іван Літнарович доєднався влітку 2024 року. Воїн захищав країну на Покровському напрямку, одному з найважчих. 25 вересня зв'язок з ним обірвався. Лише згодом стало відомо, що 1 жовтня 2024 року Іван Іванович загинув під час виконання бойового завдання… Йому назавжди залишилося 48…

Іван Літнарович. Фото: Шепетівська міська рада / facebook 

У Чорному Острові 17 травня попрощалися із Героєм Василем Рудим. Він загинув під час виконання бойового завдання. Про це повідомили у Чорноострівській селищній раді.

Василь Михайлович Рудий народився 21 грудня 1970 року у селі Катеринівка Чорноострівської тергромади. Навчався у Чорноострівській школі. Після завершення - працював у деревообробному цеху Чорноострівського дослідно-експериментального заводу, а коли йому виповнилось 18 років, був призваний на військову службу. Присягу Василь Рудий складав у військовій частині селища Болбасово, що у Білорусі, а військову службу ніс у військовій частині естонського міста Тарту.

Василь Михайлович віртуозно грав на духових інструментах. Ще перебуваючи на військовій службі, був керівником духового оркестру, пізніше працював директором Грузевицького сільського клубу. Працював у ТОВ «Хмельницька маслосирбаза» та у приватному деревообробному підприємстві у місті Хмельницькому.

На захист країни Василь Рудий став наприкінці грудня 2024 року. 9 квітня 2025 року прибув у місто Костянтинівка Донецької області для несення військової служби. За місяць рідні отримали страшну звістку. Воїн загинув 28 квітня під час виконання бойового завдання у районі села Багатир Волноваського району Донецької області. Йому назавжди 54….

Василь Рудий. Фото: Чорноострівська селищна рада / facebook

Читайте також: «Завжди був горою за побратимів»: у Хмельницькому попрощалися з Героєм Андрієм Лебедовським