ye-logo.v1.2

«Ці емоції неможливо передати словами»: у Старокостянтинові зустріли звільненого з російського полону морського піхотинця Дмитра Джуса

Суспільство 4745
Захисник понад три роки провів у  російській неволі
Захисник понад три роки провів у російській неволі. Фото: надане Людмилою Джус

У жовтні 2021 року 18-річний захисник підписав контракт з бригадою морської піхоти. Однак матері сказав, що їде на навчання до Кам'янця-Подільського. Насправді ж поїхав до Маріуполя.

У неділю, 18 травня, у Старокостянтинові зустріли звільненого з російського полону морського піхотинця Дмитра Джуса, який понад три роки провів у неволі.

Захисника обміняли напередодні Великодня, 19 квітня 2025 року. Тоді додому повернулися 277 українських воїнів, п'ятеро з яких – мешканці Хмельниччини.

Мати військовослужбовця Людмила Джус поділилася з сайтом «Є ye.ua», як чекала на сина всі ці роки.

«Сказав, що на «учебці», а сам поїхав у Маріуполь»

У жовтні 2021 року 18-річний Дмитро Джус підписав контракт з підрозділом морської піхоти. Однак матері сказав, що їде на навчання до Кам'янця-Подільського. Насправді ж поїхав до Маріуполя.

«Сказав мені, що на «учебці», а сам поїхав у Маріуполь. Усе приховував. Навіть коли почалася повномасштабна війна, завжди казав: «у мене все добре». Востаннє він вийшов на зв'язок 2 квітня 2022 року, а 5 квітня я вже подала його в розшук», - пригадує Людмила Джус.

Лише тоді з'ясувалося, що він був не в Кам'янці-Подільському, а на заводі імені Ілліча. І під час прориву на «Азовсталь» 12 квітня 2022 року Дмитро потрапив у полон. Йому на той час виповнилося 19 років.

У жовтні 2021 року 18-річний Дмитро Джус підписав контракт з морською піхотою. Фото: надане Людмилою Джус

Тиша впродовж двох років

У травні 2022 року російська сторона підтвердила, що Дмитро Джус перебуває у полоні. Але ні фотографії, ані кадру з ним не було. Суцільна тиша впродовж двох років.

«У 2024 році мені написав звільнений з полону хлопчина, який сидів із Дмитром в одній камері. Він розповів, де саме перебуває мій син. Це була перша звістка за два роки», - каже пані Людмила.

Після того вона писала синові листи по одному, а то й по два щотижня, де казала, що любить його і дуже чекає. Але дійшли лише два – один одразу, а інший – під Новий рік.

«Ми не сиділи склавши руки»

«Я їздила на щотижневі акції «Поверніть Героїв з полону» у Хмельницький, зверталася в Червоний Хрест, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими... Ми з іншими матерями та дружинами безвісти зниклих та полонених не сиділи склавши руки. Ми писали в ООН і до Арабських Еміратів», - каже жінка.

Людмила Джус виходила на акції на підтримку військовополонених. Фото: надані Людмилою Джус

Про обмін сина Людмила Джус дізналася зі списків

Кожного разу під час обмінів Людмила Джус сподівалася побачити у списках ім'я свого сина.

«У нас була своя спільнота матерів. Ми їздили на акції до Хмельницького та Києва. 12 квітня ми поїхали до столиці – саме три роки минуло з дня його полону. А за кілька днів я побачила його прізвище в списках. Потім зателефонували з Координаційного штабу: «Ваш син в Україні, чекайте дзвінка». І він подзвонив... Це було щастя! Його обміняли напередодні Великодня, 19 квітня. Емоції були неймовірні. Він плакав, я плакала... Він лише й повторював: «Мамусю, заспокойся, я вас люблю». А я все одно не могла стримати сліз. Ці емоції неможливо передати словами. Дай Боже кожному, хто чекає, пережити такі щасливі миті», - каже пані Людмила.

«Зустрічав мене з букетом квітів»

Перший тиждень після обміну був карантин, тому рідним не дозволяли бачитися із захисниками. Але згодом Людмила та Дмитро таки зустрілися.

«Зустрічав мене з букетом квітів. Схуд майже на 40 кілограмів… Ми провели разом вихідні, навіть у Вінницю з'їздили трохи відпочити. Я потім ще приїжджала до нього на вихідні. А 18 травня він остаточно повернувся додому», - каже жінка.

Навіть у полоні Дмитро відчував, що його чекають.

«Хоч йому казали, що України вже немає, що вона зруйнована, пропонували перейти на бік ворога, прийняти російське громадянство і перевезти родину. Але він не погоджувався, бо знав, що його чекають», - зазначає пані Людмила.

«Не втрачайте надії»

Наостанок пані Людмила звернулася до матерів і дружин інших полонених: «Не втрачайте віри! Моліться! Добивайтеся! Шукайте! Я два роки нічого не знала про сина: де він, що з ним, як він. Але віра й молитва — це найбільша сила!»

Напередодні Великодня, 19 квітня, захисник повернувся додому з російського полону. Фото: надане Людмилою Джус

У неділю, 18 травня, у Старокостянтинові рідні, близькі та знайомі зустрічали звільненого з полону захисника Дмитра Джуса. Фото: надане Людмилою Джус

Читайте також: «Обміняли мого синочка» - з російського полону повернувся захисник з Хмельницького району Віталій Тімощук

«Це дійсно було великоднє диво для нас»: Тетяна Крачан про повернення сина з полону

«Думав, що цей день ніколи не настане»: на Новоушиччині зустріли звільненого з полону прикордонника Олександра Бевзюка

Ця стаття стала можливою за підтримки програми «Голоси України», яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Коментарі:

Топові оголошення

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую