Трьох Героїв з Хмельниччини, загиблих на війні, прийняла рідна земля...

Війна забирає життя українських захисників, які боронять країну від ворога, що увірвався на нашу територію. Учора, 21 травня, «на щиті» додому повернувся Руслан Цепінь зі Славути, який майже три роки вважався зниклим безвісти, Олексій Шутяк із Летави, що на Чемеровеччині, та Валентин Мосур з Гвардійської громади…

Учора, 21 травня, славутчани провели до місця останнього спочинку полеглого захисника Руслана Цепіня.

Як повідомляють у Славутській міській раді, народився Руслан 23 липня 1987 року в Славуті.

«Руслан ще з дитинства мав золоті руки, не боявся жодної роботи. До повномасштабного вторгнення працював на комунальному підприємстві «Славутське житлово-комунальне об'єднання». На початку серпня 2022 року став до лав Збройних Сил України. Службу проходив у 66-й окремій механізованій бригаді на посаді старшого телефоніста», - розповідають про Героя у громаді.

Додають, що Руслан Іванович до останнього був відданий військовій присязі та мужньо виконував свій військовий та громадянський обов'язок – стояв на захисті своєї країни. Та 16 серпня 2022 року, під час виконання бойового завдання у районі Костянтинівки Покровського району Донецької області життя Героя обірвалося…

«Майже три роки захисника вважали зниклим безвісти. Рідні до останнього вірили в те, що він живий, але страшна звістка, на жаль, підтвердилася. У захисника залишилися дружина, з якою вони спільно виховували п'ятьох дітей, та мама.

«За життя у Руслана було не одне захоплення. Але найбільше йому подобалося проводити час за вишиванням бісером та приготуванням різноманітних страв. Як згадує дружина, Руслан дуже багато вишив іменних ікон. Як обереги, встиг залишити такі ж своїм дітям…», - кажуть у громаді.

Таким він був при житті, таким він залишиться у пам'яті у всіх, хто його знав…

Майже три роки захисника вважали зниклим безвісти. Рідні до останнього вірили в те, що він живий, але страшна звістка, на жаль, підтвердилася. Фото: Славутської міської ради

На Чемеровеччині в селі Летава прощалися із загиблим на війні Олексієм Анатолійовичем Шутяком.

Як повідомляють в Чемеровецькій селищній раді, Олексій народився 27 травня 1974 року в селі Летава. У Кам'янець-Подільському професійно-технічному училищі здобув фах електрика. У рідному селі працював електриком у СВК «Летава», а з 2021 року - черговим електромонтером із обслуговування сонячних електростанцій у селі Зарічанка.

У грудні 2024 року Олексія Шутяка мобілізували до лав Збройних Сил України.

«Свій військовий обов'язок перед державою та українським народом Олексій Анатолійович виконував самовіддано, достойно, із гідністю. 14 травня 2025 року, під час бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України, Олексій Шутяк загинув поблизу Новоолександрівки Донецької області. Йому назавжди 50...», - кажуть у громаді.

Олексію Шутяку назавжди 50... Фото: з фейсбук-сторінки Чемеровецької селищної ради

Після семи місяців у статусі безвісти зниклого, 21 травня додому «на щиті» повернувся мужній син України Валентин Мосур. Прощалися з Героєм у рідному селі Доброгорща Гвардійської громади, що в Хмельницькому районі.

В останню земну дорогу воїна провели рідні, друзі, мешканці громади. Поховали Валентина у рідному селі.

«Усі, хто знав Валентина, цінували його за щирість, доброту та готовність завжди прийти на допомогу. Він безмежно любив своїх рідних, підтримував, піклувався про них. Важко знайти слова, які б змогли зменшити біль, що переживають рідні, близькі та друзі загиблого…», - висловлюють слова співчуття рідним у громаді.

Після семи місяців у статусі безвісти зниклого, 21 травня додому «на щиті» повернувся мужній син України Валентин Мосур. Фото: Гвардійської ОТГ

Вічна та світла пам'ять Героям…

Нагадаємо, учора, 21 травня, мешканці Хмельницького проводжали до місця останнього спочинку Героїв Олексія Петрова та Олега Ніколаєва.