Хмельниччина в жалобі: громади провели в останню дорогу своїх Героїв

Війна, розв'язана росією, щодня забирає життя синів і доньок України. 11 жовтня 2025 року на Хмельниччині вшанували пам'ять трьох Захисників, які віддали своє життя за свободу і незалежність рідної землі.

Волочиська громада 11 жовтня провела в останню земну дорогу Олександра Володимировича Тюріна, старшого стрільця Збройних Сил України, який загинув 3 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині.
Як повідомляють у Волочиській міській раді, Олександр народився 24 лютого 1976 року в місті Попасна Луганської області. Після закінчення школи працював на вагоноремонтному заводі, служив у прикордонних військах, а згодом став юристом Пенсійного фонду України.

Після початку повномасштабного вторгнення рф був змушений залишити рідну Луганщину і разом із родиною переїхав до села Мирівка на Хмельниччині. У травні 2025 року був мобілізований до лав ЗСУ та ніс службу на Сумському напрямку.

Рідні та побратими згадують Олександра як щирого, доброго, життєрадісного чоловіка, який завжди підтримував інших і вірив у Перемогу України.

Волочиська громада провела в останню земну дорогу Олександра Тюріна. Фото: з фейсбук-сторінки Волочиської міської ради

Чемеровецька громада прощалася із Вадимом Чопяком, жителем села Красноставці.

Вадим Чопяк народився 22 липня 1985 року в селі Красноставці. Після школи працював у колгоспі, на будівництві, завжди допомагав батькам. Був одружений, виховував доньку.

13 лютого 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Спочатку служив у Старокостянтинові, згодом - на Запорізькому напрямку, поблизу села Вищетарасівка, а далі - на Покровському напрямку Донецької області, біля населеного пункту Орлівка.

15 квітня 2024 року Вадим Чопяк зник безвісти під час виконання бойового завдання. Через півтора року рідні отримали трагічне повідомлення, що він загинув того ж дня - 15 квітня 2024 року.

Чемеровецька громада прощалася із Вадимом Чопяком. Фото: з фейсбук-сторінки Чемеровецької ОТГ

Славута попрощалася з сержантом Андрієм Семенюком, який загинув, захищаючи Україну від російських окупантів.

Як повідомляють у Славутській міській раді, Андрій Семенюк народився 3 грудня 1987 року у Славуті. Навчався у місцевій школі №3, згодом закінчив Березнівський лісовий коледж і все життя присвятив лісовій справі. Працював майстром лісозаготівель, головним лісничим, а з 2022 року - заступником директора Славутського лісокомунального підприємства «Ліс».

У вересні 2022 року Андрій був призваний до Збройних Сил України. Служив у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді, обіймав посаду санітарного інструктора медичного пункту парашутно-десантного батальйону.

Бойовий медик із позивним «Лісник» не раз рятував життя побратимів. За сумлінну службу був відзначений численними нагородами, зокрема відзнаками Міністерства оборони України та командування ЗСУ.

19 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Криворіжжя на Донеччині Андрій зазнав важких поранень. Попри зусилля лікарів, 1 жовтня 2025 року він помер у лікарні міста Дніпра...

Славута попрощалася з сержантом Андрієм Семенюком. Фото: Славутської міської ради

Нагадаємо, 11 жовтня в Хмельницькому в останню земну дорогу провели захисника України Олександра Олександровича Андрощука, який захищав країну з початку російсько-української війни…

Вічна шана Героям…