У Кам'янці-Подільському, Ярмолинцях та на Полонщині попрощалися з Героями

16 жовтня на Хмельниччині знову був день скорботи: громади провели в останню земну дорогу своїх земляків, які віддали життя за Україну.

У Кам'янці-Подільському відбулося прощання із Анатолієм Семеновичем Сафронюком, 1970 року народження.

Як розповідають в Кам'янець-Подільській міській раді, Анатолій був людиною, яку щиро поважали за доброту, справедливість і працю. Тихим, але сильним, завжди поруч, коли комусь була потрібна допомога.

У Будинку офіцерів зібралися рідні, побратими, друзі та односельці. Люди утворили коридор шани, проводжаючи Героя в останню дорогу. Поховання відбулося на Алеї Слави.

«Анатолій був людиною світлої душі, справедливим і працьовитим. Його знали як уважного друга і надійну людину, яка завжди приходила на допомогу. Війна забрала його занадто рано, але пам'ять про нього назавжди залишиться в серцях тих, хто його любив і шанував», - кажуть про Героя в міській раді.

У Кам'янці-Подільському відбулося прощання із Анатолієм Сафронюком. Фото: Кам'янець-Подільської міської ради

У Ярмолинецькій громаді у вічну дорогу проводжали головного сержанта ЗСУ Андрія Анатолійовича Базелюка, жителя села Антонівці.

За інформацією Ярмолинецької селищної ради, Андрій народився 28 липня 1978 року в Антонівцях, де зростав у дружній сім'ї. З дитинства допомагав батькам, любив техніку, машини й трактори. У школі був активним, любив народні традиції, захоплювався історією рідного краю.

«Андрійко був дуже добряча дитина. Я завжди слідкувала за його долею, особливо коли він пішов на війну. Для мене це величезна втрата - ніби частинка серця обірвалася…» - згадує колишня вчителька, краєзнавиця Яніна Дзівановська.
Після строкової служби Андрій працював водієм у місцевому господарстві, згодом понад 20 років за кордоном, де також заслужив повагу колег і друзів.

З початком повномасштабної війни повернувся додому й став до лав захисників України. Його знання техніки та «золоті руки» не раз рятували побратимів. Служив на Харківському та Донецькому напрямках, обороняв Бахмут.

28 вересня 2025 року під час удару російського FPV-дрона по вогневій позиції Андрій загинув.

«Він ніколи не скаржився, навіть після поранень. Завжди казав, що все добре. Радів, що став дідусем. Але доля вирішила інакше», - розповідають рідні.

З початком повномасштабної війни Андрій Базелюк повернувся додому й став до лав захисників України. Фото: з фейсбук-сторінки Ярмолинецької селищної ради

У селі Варварівка на Полонщині попрощалися із Миколою Анатолійовичем Зелентовим (19.02.1992 - 09.10.2025) - солдатом, номером обслуги 1 мінометного розрахунку мінометної батареї.

Воїн загинув у районі населеного пункту Ямпіль Донецької області, сумлінно виконуючи свій військовий обов'язок і захищаючи незалежність України.

16 жовтня кортеж із тілом Героя прибув у рідне село. Люди зустрічали його на колінах, зі сльозами та квітами. Заупокійна служба відбулася у місцевому храмі, після чого Миколу поховали на сільському кладовищі.

На Полонщині попрощалися із Миколою Зелентовим. Фото: з фейсбук-сторінки Полонської міської ради

Світла пам'ять Героям…