Моя хата скраю. Чому в Хмельницькому зникають історичні будівлі
Центральна частина Хмельницького рясніє табличками з написом «Історична спадщина міста», але за фасадом цієї символіки – переважно правова порожнеча.
Сьогодні на обліку в Хмельницькій ОДА перебувають 105 потенційно цінних історичних будівель міста. Про їх потенційну цінність чиновники знають щонайменше 15 років. Проте цим архітектурним об'єктам досі не присвоїли офіційного статусу пам'ятки.
Інші історичні будівлі зникають із вулиць міста, навіть не дочекавшись статусу «щойно виявлених об'єктів культурної спадщини», який, хоч і не повною мірою, але захищає культурно цінні об‘єкти від незаконних перебудов і знищень.
Так, більшість історичних будівель у Хмельницькому не вирізняються своєю помпезністю, їхні архітектори не мали гучного імені. Але вони формують унікальний характер міста, нагадуючи, що Хмельницький мав не лише комуністичне минуле. І головне – збереження цих об'єктів передбачене опорним історико-архітектурним планом Хмельницького, що є одним із основних містобудівних документів.
Натомість у реальності бачимо іншу картину. Просто у центрі Хмельницького демонтуюють історичну будівлю без отримання необхідних погоджень (Проскурівського підпілля, 60), а суд скасовує статус пам'ятки для колишнього музучилища (Проскурівська, 79).
Чому десятки інших старовинних будинків може спіткати доля, яка вже спіткала колишній солодовий завод (Шевченка, 67) і меблеву фабрику (Старокостянтинівське шосе, 26), що ще не так давно були розташовані навпроти міської лікарні, а зараз – знесені? Про це далі у матеріалі сайту «Є».
***
За нашими підрахунками, ціна питання, чи то пак убезпечення пам'яток, становить приблизно 600 тисяч гривень. Саме стільки потрібно, щоб поставити на державний облік 77 зі 105 архітектурних об'єктів у Хмельницькому, на які за 15 років не передбачили коштів, щоб розробити облікову документацію. Не закладено грошей на них і зараз. Ні у міському, ні в обласному бюджеті.
І поки історичні будівлі не на державному обліку, ми спостерігаємо ситуацію, як на вулиці Проскурівського підпілля, 60 почали демонтувати і залишили напівзруйнованим 100-річний Прибутковий будинок. Відбулося це без отримання на виконання робіт усіх необхідних дозволів.
Нагадаємо, ще кілька років тому у цій будівлі працювала кав'ярня. Згодом вона закрилася, а в споруди змінилися власники, які вирішили її «відновити».
Щоправда, оновлення цієї споруди планувалося і раніше. Оскільки вона має статус «щойно виявленого об'єкта культурної спадщини», за погодженням у профільний департамент ОДА зверталися ще у 2019 році.
У серпні 2019 року там підтримали пропозицію, але погодження передбачало низку умов. Серед них: обумовлена зміна конфігурації даху та його висоти, вікна на мансардному поверсі не мають бути на головному фасаді, а галерею, яка примикатиме до будинку, слід виконати з максимально легких конструкцій і так щоб не перекривати загальний вигляд будинку.
У вересні того ж року, управління архітектури й містобудування Хмельницької міської ради, видало містобудівні умови й обмеження (МУО) для проєктування об'єкта за цією адресою. Однак жодних згадок про те, що об'єкт входить у перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, документ не містив. В графі «планувальні обмеження» зазначалося лише про максимальне збереження зелених насаджень, благоустрій прилеглої території, влаштування пандусів, зовнішнього освітлення і… встановлення урн для сміття.
Вже у 2020 році до Єдиної державної електронної системи внесли повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкт «Реконструкція квартири No1, 3, 4, 5, 6 під нежитлові приміщення з мансардною надбудовою допоміжних приміщень, з реставрацією фасадів і благоустроєм прилеглої території по вул. Проскурівського підпілля, 60». Замовник будівництва вирішив скористатися декларативним принципом, який зазвичай передбачений для проведення будівельних робіт у житлових будинках, гаражах, сараях, теплицях. Водночас декларативний принцип аж ніяк не застосовується до об'єктів культурної спадщини. Виконання робіт на таких об'єктах потребує обов'язкових погоджень і проведення держекспертизи проєкту.
До реконструкції історичної будівлі приступили у 2024 році. Але вийшло так, що провели лише демонтаж. Споруду залишили без даху, перекриття, а також частини стіни. На цьому все зупинилося і в такому стані, не законсервована, вона стоїть вже рік.
Причина «заморозки» робіт полягала у тому, що проєкт не відповідає затвердженим раніше умовам. Замість мансарди планують добудувати два нових поверха, а дві стіни з автентичною кладкою демонтують і зведуть по-новому, бо вони нібито не вписуюються в архітектурне рішення.
Цікаво, що у Департаменті інформаційної діяльності та культури Хмельницької ОДА не уклали охоронного договору з власниками будівлі перед стартом робіт. Його мали б заключити на підставі облікової документації, утім і її у Хмельницькій ОДА не розробили. При цьому погодження науково-проектної документації на цю реконструкцію у червні 2024 року видали.
Вже у вересні 2025 року, заступник міського голови Микола Ваврищук записує на фоні напівзруйнованої будівлі спільне відео з власником ТОВ «Харвест рест» (замовник цього будівництва), кажучи, що це «крутий бізнесовий проєкт, який має втілитися найближчим часом».
Облік та збереження
Облікова документація – це основа правового захисту об'єкта культурної спадщини. Лише за її наявності Мінкульт може поставити об'єкт культурної спадщини на державний облік, надавши йому статус пам'ятки. А відтак і забезпечити його збереження.
Доки ж Мінкульт не затвердив рішення, історичні будівлі мають статус «щойно виявлених об'єктів культурної спадщини». Тобто нібито і вважаються цінними, але без облікової документації цю цінність можна оскаржити у суді й виграти справу, як це, до прикладу, сталося з колишньою будівлею музучилища на Проскурівській, 79.
За даними Хмельницької ОДА, виготовлення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини обходиться приблизно у 7-8 тисяч гривень. Наразі обласний центр налічує 77 історичних будівель, які цього потребують. Тож, за підрахунками, ціна правового захисту культурної спадщини міста складає близько 600 тисяч гривень.
Скільки ж облікових документацій уклали за попередні роки? За даними Хмельницької ОВА, зараз облікова документація розроблена для 21 будівлі, ще для 7 – частково.
У коментарі сайту «Є» виконуюча обов'язки директора Департаменту зазначила, що фінансів на розробку облікової документації на всі об'єкти наразі немає. У 2023 році з обласного бюджету виділили на це 170 тисяч гривень, у 2024 та 2025 роках – по 190 тисяч гривень. Але ці кошти передбачені на об'єкти культурної спадщини по всій області.
«У нас в області таких об'єктів щось близько 1 000, якщо говорити про пам'ятки, і 1 500 – які щойно виявлені. Це гроші. Ми не зможемо одразу на 2500 об'єктів зробити документацію. Це ж експертизи, залучення фахівців: археологів, істориків, культорологів, архітекторів… Це все гроші. Тому, ви ж бачите, оформлення культурних об'єктів не відбувається під час війни», – каже Людмила Черевченко.
Але проблема з відсутністю облікової документації на пам'ятки існувала і до повномасштабного вторгнення. Фактично усі історичні будівлі в Хмельницькому внесли у Перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини ще у 2010 році, відповідно до Наказу управління культури ОДА № 242. Хоч самого поняття «облікової документації» тоді ще не було, але існували практично ідентичні вимоги до взяття пам'яток на облік. Зокрема, так само треба було скласти облікову картку пам'ятки, її історичну довідку, характеристики та зібрати заключення фахівців.
Фінансувати облікову документацію можуть як за ініціативи ОДА, так і за ініціативи міськради. Однак міська рада, як і ОДА, не поспішає закривати питання з правовим убезпеченням історичних будівель. Кошти на 13 об'єктів там виділяли впродовж 5 років. У розрізі за роками фінансування міськради виглядало так:
- 2020 рік – 4 історичних будівлі;
- 2021 рік – 5 історичних будівель;
- 2022 рік – 0 історичних будівель;
- 2023 рік – 1 історична будівля;
- 2024 рік – 0 історичних будівель;
- 2025 рік – 3 історичні будівлі.
«Стометрівка» - одна з найстаріших вулиць міста, де збереглося чимало історичних будинків. Але на більшість із них не розробили облікову документацію
За словами експертки ГО «Разом проти корупції» Тетяни Чернишенко, відсутність облікової документації – проблема, актуальна практично для всіх українських міст.
На її думку, така ситуація створює корупційні ризики, адже, до прикладу дає можливість визнати практично будь-яку будівлю щойно виявленим об'єктом та надати статус об'єкта культурної спадщини і роками не складати облікову документацію та вимагати від забудовника отримувати дозволи та погодження на будь-яку будівлю. Або навпаки – «не побачити» культурну цінність об'єкта, «не знайти» наказ чи рішення про визнання будівлі щойно виявленим об'єктом культурної спадщини та надати дозвіл чи погодження.
«Перебування об'єктів у переліку понад три роки без складання облікової документації не допускається чинним законодавством. Та водночас і не встановлені санкції чи шляхи вирішення проблеми, тому велика кількість об'єктів просто «зависла» в статусі щойно виявлених без жодних подальших дій не на три, а на десятки років», – каже вона.
А ще пропозиції щодо взяття на облік об'єкта як пам'ятку може роками не розглядати Мінкульт. Наприклад, так було з будівлею Хмельницької міської ради, на яку облікову документацію розробили ще у 2020 році, але лише у 2025 взяли на облік, офіційно присвоївши їй статус пам'ятки. Але і це лише після того, як прокуратура подала позов з вимогою розглянути це питання.
Вцілілі, але без захисту
Кілька десятків цікавих будівель в місті не захищені взагалі ніяк. Наприклад, серед об'єктів, які не мають сьогодні жодного пам'яткоохоронного статусу, Пивоварний завод Кляве, більш відомий для хмельничан за тим, що там виробляють «Хмельпиво». Зведений у 1901 році, він гарно зберігся до наших днів і, певно, є найяскравішим зразком промислової архітектури міста. У той самий час він не є об'єктом культурної спадщини, відтак законом не захищається.
Так само не захищається законом найстаріший житловий будинок у Хмельницькому, розташований на Кам'янецькій, 16. Споруду збудували ще у 60-х роках XIX століття, а її унікальність прихована під фундаментом.
У найстарішому житловому будинку, збудованому в 1862 році, вціліли підвали зі склепіннями. Фото: з архіву редакції
У минулому єврейські купці часто облаштовували великі підвали, а в Проскурові навіть створювали підземні проходи, які з'єднували кілька споруд. Такі підземелля слугували не лише складами для зберігання товарів, а й ставали прихистком під час погромів, рятуючи власність і життя. З часом, через розбудову міста та прокладання нових комунікацій, більшість цих підземних споруд було знищено. Але тут вона збереглася.
Сьогодні історична будівля перебуває у приватній власності. Її фасади, на відміну від підземель, зазнали змін. Але оскільки офіційно це не «культурна спадщина» і з власником не підписано охоронних договорів, то, він може її, хоч перебудувати, хоч знести. І це буде юридично законно.
Скільки подібних будівель у місті залишиться у спадок нашим нащадкам, невідомо. Адже перелік культурної спадщини у Хмельницькому не оновлювався понад 10 років. А той довжелезний наказ, згідно з яким сформувався Перелік щойно виявлених об'єктів, був сформований тільки завдяки громадській ініціативі.
Позиції посадовців
Посадовці скаржаться, що не мають можливості охопити всі проблемні об'єкти. Офіційно органом охорони культурної спадщини у Хмельницькому є Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОВА. За словами в.о. директора Департаменту Людмили Черевченко, чиновники ведуть моніторинг та інвентаризацію пам'яток, але охопити всі об'єкти фізично неможливо.
«Щоб нам відслідкувати кожну пам'ятку в області, ви уявляєте який треба мати штат?», – каже вона.
Вона також наголосила, що не лише обласний департамент несе відповідальність, але й місцеве самоврядування, зокрема Хмельницька міська рада. Там нам сказали, що працюють у межах своїх повноважень.
«Хоча управління культури і туризму не є органом охорони культурної спадщини, його працівники з 2021 року провели інвентаризацію, за результатами якої складено 133 інформаційні довідки. З 2017 року управлінням було направлено понад 20 звернень до органу охорони культурної спадщини, поліції, прокуратури та МКП «Муніципальна дружина» щодо порушень у використанні об'єктів культурної спадщини», – йдеться у відповіді на запит.
Таким був центр Хмельницького до 1993 року, поки не звели підземний пішохідний перехід. Найвища будівля позаду - "Дитячий світ". Фото: з музейних фондів
«Зелене світло» для будівельників
«Лазівки» у сфері охорони пам'яток дозволяє робити і недосконалість законодавства, зауважує експерт з питань містобудвання Геогрій Могильний:
«Містобудівне законодавство дозволяє при будівництві ігнорувати пам'яткоохоронне. А пам'яткоохоронне законодавство дозволяє забороняти будівництво за відсутність документів, отримання яких непотрібне за містобудівним».
Додатковим «фактором ризику» стала постанова №722 Кабінету Міністрів України, яку ухвалили у червні 2022 року і метою якої спростити дозвільні процедури у сфері будівництва. Відтоді погодження проєктної та науково-проєктної документації, а також видача дозволів органами охорони культурної спадщини мають здійснюватися виключно через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Але те, що мало пришвидшити процеси, на практиці створило нові ризики для історичних об'єктів.
Найбільше тривоги викликає механізм «мовчазної згоди». Якщо орган охорони культурної спадщини не надає відповідь протягом 30 днів, проєктна документація автоматично вважається погодженою. Це суперечить Закону України «Про охорону культурної спадщини», який забороняє декларативний принцип у проведенні робіт на пам'ятках. Відтак, потенційно небезпечні для історичних будівель проєкти можуть отримати «зелене світло» без належної експертизи. І не виключено, що одного дня ми можемо не дорахуватися в місті ще однієї архітектурної пам'ятки…
Здійснено за підтримки програми програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов'язково відображають офіційну позицію партнерів програми.
Читайте також: Контроль без контролю, або Як в історичному ареалі Хмельницького будують в обхід закону
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: