Ще 11 населених пунктів Хмельниччини підпадають під закон про декомунізацію

Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті дослідила відповідність назв населених пунктів Хмельниччини до норм закону про декомунізацію. Фахівці виявили ще 11 топонімів, що потребують перейменування. Про це зазначається у висновках експертної комісії УІНП.

До нового переліку радянізованих топонімів увійшли чотири села Шепетівського району, три села Кам'янець-Подільського району, а також п'ять сіл з Хмельницького району.

Перейменувати рекомендують:

• Квітневе (Шепетівщина). Щонайменше з XVI століття це село називалось Бісівкою (Бесовкою). Нинішню назву йому присвоїли за часів СРСР. Згідно з радянським каноном, у такий спосіб ушановували день народження (22 квітня) лідера російських більшовиків Леніна.
• Прикордонна Улашанівка (Шепетівщина). Первісна назва поселення Улашанівка є вторинною щодо давнішого топоніма Улашанівка (село у тому ж районі). Нова назва містить означувальний складник «Прикордонна», що пов'язаний із назвою місцевого колгоспу. Таким чином топонім пов'язаний із реалізацією політики комуністичної партії на селі (колективізацією).
• Червоний Цвіт (Шепетівщина). Складена назва, утворена поєднанням компонентів: стрижневого «Цвіт» з переносним значенням «кращі люди якогось суспільного середовища» та означувального «червоний» з ідеологічним підтекстом. У радянській топонімічній традиції присвоєння географічним об'єктам назв із прикметниками «червоний», «червона», «червоне» мало ідеологічну мету – маркування завойованих, захоплених чи анексованих територій радянською/комуністичною символікою, знаковим елементом якої, зокрема, був червоний колір (забарвлення партійного та державного прапора СРСР і основного кольору прапорів союзних республік).
• Улянівка (два населені пункти, розташовані на території Шепетівщини та Кам'янеччини). Найімовірніше, меморіальна назва, яка пов'язана з прізвищем Ульянов (справжнє прізвище Леніна).
• Ленівка (Кам'янеччина). Первісна назва поселення була Ленінськ. Що перший, що другий топонім пов'язаний із Володимиром Леніним – засновником та ідеологом більшовизму, який обіймав керівну посаду у вищих органах влади та управління СРСР.
• Червона Чагарівка (Кам'янеччина). Складена назва, утворена поєднанням компонентів: стрижневого «Чагарівка», мотивованого географічним терміном чагар, а також означувального «Червона», що пов'язаний з радянською ідеологією.
• Новоленськ (Хмельницький район). Назву Ново-Ленськ утворено поєднанням основи Ленськ, співзвучної з псевдонімом Ленін.
• Червона Семенівка (Хмельницький район). Первісна назва цього поселення Жовтневе. Вона мотивована прикметником «жовтневий» з ідеологічним підтекстом – на честь Жовтневого перевороту. Нова назва Червона Семенівка складена, утворена поєднанням компонентів: Семенівка (очевидно, меморіальна назва, мотиви номінації невідомі) та означувального «Червона» з ідеологічним підтекстом.
• Червоне (Хмельницький район). Первісна назва поселення Червоний (хутір) мотивована прикметником «червоний» з ідеологічним підтекстом. Пізніша назва Червоне – результат граматичного узгодження з лексемою село.
• Червоний Кут (Хмельницький район). Складена назва, утворена поєднанням компонентів: стрижневого «Кут» як частина якої-небудь території, місцевості, а також прикметника «Червоний» з ідеологічним підтекстом.

Зазначається, що дані переліки не є вичерпними і будуть доповнюватися новими даними про осіб та події періодів Московського царства, Російської імперії, Російської держави, РСФРР, СРСР та сучасної Російської Федерації.

Голова УІНП Олександр Алфьоров наголосив на необхідності місцевим органам влади звірити назви своїх вулиць з цими переліками.

Читайте також: Пам'ять без «червоної» ідеології: чим у Білогір'ї пропонують замінити обеліск радянських часів