Їм пів мільйона років: у столичному музеї відкрили виставку сенсаційних знахідок з Хмельниччини

У Києві, в Національному музеї історії України, відкрили виставку «Витоки людства. Найдавніші кам'яні знаряддя з Верхнього Побужжя», у центрі якої - сенсаційні археологічні відкриття з Хмельниччини. Це знахідки з околиць Меджибожа та Головчинців, які дають уявлення про перших людей на території України та Європи.

Як пояснюють науковці, донедавна в Україні було відомо лише кілька пам'яток нижнього палеоліту - найдавнішого періоду кам'яної доби, пов'язаного з появою перших людей. Серед них найвідомішою була стоянка Королево на Закарпатті. Проте нові відкриття у долині Південного Бугу стали справді сенсаційними.

Саме на Хмельниччині науковці знайшли низку давніх місцезнаходжень, які фіктично змінили усталену картину. Це стоянки Меджибіж 1, Меджибіж А та Головчинці 1. Знахідки саме з цих стоянок нині демонструють у столичному музеї.

Знахідки формують уявлення про те, як жили та чим харчувалися перші люди на нашій території. Фото: Олександр Науменко, Національний музей історії України

За словами науковців, ці локації були відомі ще з початку ХХ століття, але справжній прорив стався після 2008 року, коли тут почала працювати Нижньопалеолітична експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Вадима Степанчука. Роботи тривали багато років і завершилися відкриттями, які вразили навіть досвідчених археологів.

Мільйон років історії - під Меджибожем

Стоянки розташовані поруч із селищем Меджибіж та селом Головчинці. Абсолютне датування встановило: найпізніші сліди перебування давніх людностей тут, під Меджибожем, сягають 400 тисяч років, а найраніші, за попередніми геологічними даними, можуть бути ще старішими – аж до мільйона років.

Як зазначають в музеї, жителі цих стоянок виготовляли прості кам'яні знаряддя з кременю та кварцу для обробки туш тварин - оленів, носорогів та інших великих ссавців. Подекуди кістки тварин ставали новими інструментами.

Жителі цих стоянок виготовляли прості кам'яні знаряддя з кременю та кварцу для обробки туш тварин - оленів, носорогів та інших великих ссавців. Фото: Олександр Науменко, Національний музей історії України

Додають, що такі давні пам'ятки надзвичайно важливі для розуміння того, як перші люди освоювали територію Європи. Але знахідки з Хмельниччини особливі: знаряддя тут залишалися архаїчними навіть тоді, коли в інших частинах Європи вже з'являлися більш складні технології. Це робить стоянки Верхнього Побужжя унікальними у масштабах континенту.

Найдавніші вогнища та обробка мамонтового бивня

Справжньою сенсацією неподалік Меджибожа стали знахідки, які не мають аналогів у Східній Європі. Це вогнище віком 400 тисяч років – найдавніше з відомих у Східній Європі. А ще комплекс виробів з бивня мамонта того ж часу, що став найранішим відомим прикладом обробки такої сировини.

Як зазначають науковці, кістяні залишки тварин зі слідами розбивання дають унікальну інформацію про дієту давніх людей.

Знахідки роблять стоянки Верхнього Побужжя унікальними у масштабах континенту. Фото: Олександр Науменко, Національний музей історії України