Чотирьох Героїв провели на вічний спочинок на Хмельниччині

«На щиті» додому на вічний спочинок повернулися Герої зі Смотрицької, Шепетівської та Віньковецької громад. Із захисниками прощалися 25 та 26 листопада.

Смотрицька громада 26 листопада провела у засвіти захисника Сергія Рудика, життя якого обірвалося на війні у 33 роки…

Сергій Рудик боронив країну на Донецькому напрямку... Фото: Смотрицької громади

Як розповідають у громаді, Сергій народився 12 грудня 1991 року в селі Балин, що на Дунаєвеччині. Він був першою дитиною із шести. Згодом родина переїхала до селища Смотрич, де хлопець продовжував своє навчання. Після школи відразу пішов працювати будівельником.

У 2017 році чоловік створив сім'ю та разом із дружиною Вітою. Подружжя виховувало донечку Соломію, якій зараз 7 років.

У травні цього року Сергія призвали до лав Збройних Сил України. Захисник одразу пройшов підготовку, як бойовий медик взводу морської піхоти.

Воїн боронив країну на Донецькому напрямку. Загинув Герой 16 листопада 2025 року під час бойового завдання у населеному пункті Зелений Гай Волноваського району Донецької області.

Цього ж дня, 26 листопада, до рідного селища Віньківці навіки повернувся старший солдат Руслан Вікторович Ліневський...

Руслан Ліневський був призваний на військову службу 24 лютого 2022 року. Фото: Віньковецької селищної ради

Як розповідають у громаді, захисник був призваний на військову службу 24 лютого 2022 року. Загинув Герой 20 листопада 2025 року, під час виконання бойового завдання в Запорізькій області, захищаючи Україну, її свободу та незалежність… Йому було всього 28 років…

Днем раніше, 25 листопада, у Шепетівській громаді провели в останню земну дорогу полеглого воїна Володимира Кондратюка, який понад рік вважався зниклим безвісти…

Володимир Кондратюк понад рік вважався зниклим безвісти... Фото: Шепетівської міської ради

Як зазначають у Шепетівській міській раді, Володимир народився 26 липня 1977 року в Шепетівці, після 9 класу вступив до Плужненського СПТУ, де здобув професію тракториста-комбайнера.

«Після навчання проходив строкову службу на Львівщині, у місті Яворів, у складі десантних військ. Брав участь у військовому конфлікті в Югославії, де отримав дві контузії. Повернувшись до цивільного життя, Володимир продовжив освіту у Вінницькому транспортному фаховому коледжі та здобув спеціальність стропальника», - розповідають у міськраді.

Після завершення навчання повернувся до рідного міста, працював на залізниці у складі бригади відновлювального поїзда. Згодом працював у приватному підприємстві «Житлофонд», та за кордоном.

У квітні 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Спочатку проходив навчання у Рівному та Житомирі, а згодом був направлений на виконання бойових завдань на Сумщину. Володимир був стрільцем-помічником гранатометника 2 десантно-штурмового відділення. Останній його дзвінок був 11 серпня 2024 року. Згодом родині повідомили, що Володимир зник безвісти.

«Почалися довгі місяці пошуку і виснажливого чекання. Надія жевріла до останнього. Старший син мріяв, що батько повернеться на його весілля – не хотів святкувати без нього... Але не судилося… Володимир Кондратюк загинув 11 серпня 2024 року на полі бою в кореневському районі курської області», - зазначають у Шепетівській міській раді.

25 листопада стало скорботним днем і для Віньковецької громади: тут прощалися із захисником Сергієм Володимировичем Седзюхом.

Життя Сергія Седзюха обірвалося у липні 2025 року під час виконання бойового завдання. Фото: Віньковецького будинку культури

Сергій народився в селі Слобідка-Охрімовецька в березні 1991 року. В цивільному житті працював у різних країнах Європи.

У серпні 2024 року захисника мобілізували до лав Національної гвардії Україні, де він ніс службу в складі 14 бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина».

У липні 2025 року, під час виконання бойового завдання, зв'язок із захисником обірвався.

«У серцях рідних жевріла надія, що він живий. Та не судилося... Без єдиного сина залишились батьки, овдовіла дружина, осиротіли дві донечки...», - зазначають у Віньковецькому будинку культури.

Читайте також: У Хмельницькому попрощалися з двома Героями: загинули Сергій Седзюх та Олег Романюк