Створення фейків про кримінал українців за кордоном та ШІ-відео у Тік-Ток: добірка тижня

В соціальних мережах продовжують просувати дезінформацію про нібито виплати українцям від міжнародних організацій. Такі фейки роблять для збору персональних даних або шахрайських дій.

Фейк про виплати від Червоного Хреста

В соціальних мережах знову з'явився фейк про нібито виплати від міжнародної організації Червоний Хрест.

Подібні фейки з'являються в мережі регулярно. В основному це роблять адміністратори Телеграм-каналів, щоб затягнути користувачів реєструватися на сумнівні канали.

Тож дописи про нібито виплату від Українського Червоного Хреста грошової допомоги у розмірі 2 тис. 750 грн людям, які за останні 6 місяців не виїжджали з України, є фейком, повідомили представники Червоного Хреста.

В організації наголосили, що це шахрайство, і закликали бути уважними, адже шахраї просять перейти за посиланням до одного з банків і надати особисту інформацію.

Водночас підкреслюється, що Український Червоний Хрест не публікував таких оголошень і не здійснює реєстрацію на цю допомогу.

"Умови про невиїзд за кордон неправдиві, а посилання, які додають у подібних повідомленнях, є шахрайськими", - зазначили у Червоному Хресті.

У дописі акцентується, що Український Червоний Хрест завжди повідомляє про програми офіційно. Актуальна інформація про програми допомоги публікується лише на офіційних ресурсах організації, зокрема на сайті та на офіційних сторінках у соцмережах.

Фейк про звинувачення українського підлітка у вбивстві

Після вбивства 11-річної дівчинки в польському місті Єленя-Гура у соціальних мережах почали поширювати фейк, нібито підозрюваною у справі є 12-річна українка.

Міністерство внутрішніх справ Польщі назвало такі дописи «нісенітницею», повідомляє “Громадське” із посиланням на заяву речниці польського МВС Кароліну Галецьку.

«Підозрювана 12-річна дівчинка з Єленя-Гури не є українкою. Поширення таких нісенітниць є свідомою дезінформацією, яка спекулює на трагедії та підживлює ненависть між Польщею та Україною», — наголосила речниця.
Її допис також поширив міністр-координатор спеціальних служб Польщі Томаш Сімоняк із закликом не поширювати дезінформацію.

Польська організація Demagog, яка займається фактчекінгом, писала, що за кілька днів після вбивства 11-річної дівчинки в Польщі у соцмережах почали з'являтися спекуляції щодо національності підозрюваної 12-річної дівчинки.
Інформацію про те, що підозрюваною є українка, поширювали у Facebook, X та TikTok.

Тіло 11-річної дівчинки знайшли 15 грудня неподалік від її школи в місті Єленя-Гура. Незадовго до того поліція отримала повідомлення про бійку двох дівчат.

На тілі вбитої були помітні поранення, завдані гострим предметом. У межах розслідування встановили, що підозрюваною може бути 12-річна учениця тієї самої школи. Сімейний суд дав згоду на її затримання, а поліція вилучила ніж, який міг бути використаний під час нападу.

За інформацією слідчих, дівчата знали одна одну в обличчя, але не були подругами.

Часто російські пропагандисти просувають в польських соціальних мережах фейки про українців, задля посилення ворожості. Зокрема, нерідко створюються дописи про реальні злочини. Але при цьому в дописі додають дезінформацію, що злочинців став українець або українка.

Така тактика пропагандистів дозволяє їм просувати наратив, що українські біженці небезпечні для місцевих громадян.

Подібні фейки просувають не лише у Польщі.

Фейк про причетність українців до вбивств у Австралії

У проросійському сегменті мережі поширюється ролик з логотипом Welt, у якому йдеться нібито про інцидент в українському МЗС: висловлюючи співчуття жертвам теракту в Сіднеї, у міністерстві переплутали Австралію з Австрією.

У ролику також згадується, що це вже нібито не перша схожа помилка, адже нещодавно в офісі Президента Джейді Венса буцімто назвали «Діджей Венсом». Більш того, згідно з відеосюжетом, австралійські правоохоронці нібито припускають, що терористи отримали свою зброю та інструкції до дії саме з України.

Однак і ролик, що поширюється у мережі, і новина у ньому сфабриковані, пише видання “Стоп Фейк”.

По-перше, переважну більшість контенту канал Welt випускає німецькою, а англомовні матеріали на сайті видання востаннє з'являлися у 2018 році. Про помилку не писало жодне інше іноземне чи україномовне видання, як і про те, що Офіс Президента буцімто переплутав ім'я Джей Ді Венса.

Насправді ж українська влада висловила співчуття постраждалим від теракту від Сіднеї, але не з офіційної сторінки МЗС, а сторінки Володимира Зеленського в соціальних мережах.

Нагадуємо, стрілянина під час святкування Хануки на пляжі в Сіднеї 14 грудня забрала життя шістнадцяти людей, у тому числі й десятирічної дівчинки. Одного з нападної ісламістської ідеології.

Зайвий раз фейк виказує і підозріла структура відео: незвично, що більшість сюжета присвячена дипломатичному курйозу, а інформація про те, що Україна нібито постачала терористам зброю, лише побіжно згадується в самому кінці. Звісно, ця інформація абсолютно безпідставна: австралійські правоохоронці не розглядають версію про те, що Україна хоч якось причетна до трагедії. Зброєю старший з нападників володів легально та офіційно – як член стрілецького клубу.иків застрелили на місці, інший був тяжко поранений і опинився в комі: стрільцями виявилися батько і син, які дотримувалися радикальної ісламістської ідеології.

Порція фейкових відео у Тік-Ток

“Центр протидії дезінформації” зафіксував у TikTok нову хвилю інформаційних атак із застосуванням ШІ-контенту, спрямованих на підрив стійкості української армії та загальної обороноздатності держави.

Так, пропагандисти поширюють відео зі згенерованими штучним інтелектом «військовими», які нібито перебувають на різних ділянках фронту. У цих роликах персонажі розповідають про «обвал оборони», «проникнення російських військ у фланги», «хаос у підрозділах», «байдужість командирів» тощо.

Такі відео подаються як «особисті зізнання з передової», однак насправді вони є продуктом генеративного ШІ. Це дозволяє ворогу швидко створювати масовий потік псевдосвідчень, формуючи ілюзію системної катастрофи на фронті.

“Ключове завдання дезінформації — психологічний тиск на військовослужбовців, підрив довіри всередині підрозділів та поширення відчуття безнадії. Паралельно це має впливати й на цивільних. Ворог прагне посіяти сумніви щодо спроможності оборони та доцільності служби”, - йдеться у дописі фактчекерів.