ye-logo.v1.2

«Дідух до хати – біда з хати»: хмельницька майстриня пояснила значення різдвяного снопа

Суспільство 902
За традицією господар дому заносить до хати сніп зі словами: «Дідух до хати – біда з хати»
За традицією господар дому заносить до хати сніп зі словами: «Дідух до хати – біда з хати». Фото: автора

Традиційно дідуха виготовляють зі злакових культур: пшениці, жита та вівса. Про символічне значення кожної рослини читайте у матеріалі сайту «Є ye.ua».

На Святвечір у багатьох українських оселях з'являється дідух – різдвяний символ достатку, родинної пам'яті та зв'язку з пращурами. За традицією господар дому заносить до хати сніп зі словами: «Дідух до хати – біда з хати» та ставить його на покуті або на столі.

Про значення дідуха та традиції його виготовлення сайту «Є ye.ua» розповіла майстриня з Хмельницького Марина Соколова.

З чого роблять дідуха

За словами майстрині, традиційно дідуха виготовляють зі злакових культур: пшениці, жита та вівса. Часто його прикрашають сухоцвітами й льоном.

Зазвичай дідух стоїть у хаті до Водохреща, хоча в окремих джерелах згадується, що його могли зберігати й до Великодня. Фото: надане Мариною Соколовою

«Кожна рослина має своє символічне значення, - каже Марина Соколова. - Пшениця символізує достаток, жито – життя і його продовження, овес – щоб рід збирався й множився, а льон – єдність та міцність родини».

Жінка зізнається, що у її дитинстві дідуха в родині не робили, як і різдвяних павучків. До цієї традиції вона прийшла вже дорослою.

Три світи

Цьогоріч Марина виготовила дідуха, який має назву «Тринога». Він складається з кількох снопів, розміщених у три яруси.

Дідух, який має назву «Тринога». Фото: надане Мариною Соколовою

«Дідух – це поєднання трьох світів. Перший (верхній) ярус – це світ Яви, світ богів. Другий – матеріальний світ, у якому ми живемо. А третій – світ потаємний, підземний, світ предків, - пояснює майстриня. - Ставлячи його в оселі ми показуємо своїм пращурам, що в нас у домі все добре, що врожай був щедрий, що родина живе в достатку. Дідух – це своєрідне запрошення предків до нашого дому, щоб вони побачили, як ми живемо, і не хвилювалися за нас».

Також на Святвечір на стіл під скатертину кладуть солому, незалежно від того, чи ставлять дідуха.

«Спочатку кладуть солому, зверху посипають зерном, як символ достатку. Потім стіл застеляють скатертиною і вже тоді ставлять кутю та інші пісні страви», - додає майстриня.

Скільки зберігають дідуха і що з ним роблять потім

Зазвичай дідух стоїть у хаті до Водохреща, хоча в окремих джерелах згадується, що його могли зберігати й до Великодня.

«Після свят дідуха обмолочують, а зерно збирають і використовують для майбутнього врожаю або згодовують худобі. Солому ж спалюють, а попіл висипають на город або під плодове дерево – для наступного врожаю», - розповідає Марина.

Коли потрібно робити дідуха

За словами майстрині, дідух має коріння ще дохристиянських вірувань.

«21 грудня, у день зимового сонцестояння, коли найкоротший день і найдовша ніч, наші пращури вірили, що народжується нове Сонце. Саме до цього дня й виготовляли дідухи», - пояснює Марина Соколова.

Традиційно дідуха виготовляють зі злакових культур: пшениці, жита та вівса. Часто його прикрашають сухоцвітами й льоном. Фото: надане Мариною Соколовою

Читайте також:  У Хмельницькому навчають колядок, які співали на Поділлі наші пращури

Коментарі:

Топові оголошення

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую