«Я з нею сама цілодобово». Історія жінки з Хмельниччини, яка шість років доглядає маму з деменцією
Вона забрала її зі сходу України, а тепер мама прикута до ліжка й повністю залежить від доньки.
Аллі Іванівні 66 років, зараз вона живе у селі Требухівці на Хмельниччині. Уже шість років вона доглядає за своєю мамою, яку вивезла зі сходу України. Останні півтора року стан мами значно погіршився - рощвинулася деменція та агресія. Нині вона прикута до ліжка і потребує постійного догляду.
«У травні буде вже шість років, як я її забрала. Там залишився дім, речі, усе життя. Я зразу з нею сюди приїхала, бо жити в квартирі з нею було б важко - вона вночі кричить, вдень спить, телевізор постійно ввімкнений», - розповідала сайту «Є ye.ua» жінка.
За словами Алли Іванівни, спершу її мама була більш самостійною, але з часом почалися серйозні зміни в поведінці. Сьогодні мама майже не встає з ліжка. Жінка змінює пелюшки кілька разів на день, миє, переодягає, підіймає, розчісує.
«Півтора року тому почалася деменція. З'явилася агресія. Вона може кричати, що я її б'ю, що я їй ноги й руки поламала, що погано за нею доглядаю. Їсть погано. Раніше апетит був нормальний, а тепер майже відмовляється» - ділиться вона.
Алла Іванівна сама має проблеми зі здоров'ям - цукровий діабет. Через постійний стрес рівень цукру часто підвищується.
«Я сплю в середньому чотири години. Мама може розбудити о третій чи четвертій ночі й сказати, що ганчірка нерівно лежить. Вона завжди була дуже педантичною - все мало бути “під лінійку”. У неї на городі не було жодної бур'янинки. Кожного тижня мила й білила хату. Навіть у курнику було чистіше, ніж у деяких людей у домі» - згадує донька».
Нещодавно жінка доєдналася до зустрічей взаємодопомоги у форматі «рівний рівному». Це зібрання для людей, які доглядають за рідними з важкими хворобами. Їх проводять фахівці Центру життєстійкості Меджибізької територіальної громади. Під час таких зустрічей учасники спілкуються між собою, діляться досвідом і отримують поради щодо догляду та психологічної підтримки.
«Я сюди приходжу, щоб трохи відволіктися, видихнути. Бо я з нею сама в хаті, нікого більше немає. Тут розповідають, як поводитися в складних ситуаціях, як не зламатися», - говорить Алла Іванівна.
Підтримувати себе жінці допомагають дрібні речі: аудіокниги, малювання картин за номерами, квіти та невеликий город. «Коли садиш або сапаєш, голова стає порожня. Це дуже рятує» - ділиться жінка.

Центр життєстійкості Меджибізької територіальної громади. Фото: автора
Читайте також: Відійшов у вічність Заслужений лікар з Хмельницького Олексій Стефанчук
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: