На щиті: чотири громади Хмельниччини попрощалися з Героями

У вівторок, 10 лютого, Летичівська громада проводжала в останню дорогу Василя Васильовича Вонсовича. Він служив стрільцем-снайпером у механізованому батальйоні ЗСУ. Воїн був мешканцем Летичева та мав звання молодшого сержанта.

Тут, на Летичівщині, минули його дитинство та юність. Навчався у школах №2 та №3. Після строкової служби залишився служити за контрактом, працював у сфері пасажирських і вантажних перевезень.

З 2015 року Василь був на передовій у складі батальйону «Айдар», отримав осколкове поранення, пройшов лікування та реабілітацію і повернувся у стрій.

Герой загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

29 січня 2026 року Василь Вонсович міг би зустріти своє 50-річчя…

Василь Вонсович. Фото: Летичівська селищна об'єднана територіальна громада \ facebook

Того ж дня на Красилівщині попрощалися з Віктором Бармою, старшим сержантом, старшим стрільцем 3-го відділення охорони 3-го взводу охорони роти.

Захисник народився у селі Митинці, навчався у місцевій школі та Одеському музичному училищі. Після служби за призовом уклав контракт із ЗСУ та служив в Оркестрі Почесної варти.

У 2016 році Віктор добровольцем пішов на фронт. Служив у складі оперативно-тактичного угрупування «Маріуполь». Він брав участь в АТО на Луганщині та Донеччині.

29 січня серце Віктора не витримало. Панахида відбулася у Свято-Миколаївському храмі. Вічний спокій Віктор Барма знайшов на кладовищі рідного села.

Віктор Барма. Фото: Красилівська міська рада \ facebook

У Нетішин «на щиті» повернувся Дмитро Костюк, молодший сержант, командир гармати артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону.

Дмитро народився у вересні 1987 року. Після завершення дев'ятого класу школи №4 він розпочав працювати. Освоїв професію стропальника.

Призваний у червні 2024 року, воював на Покровському напрямку. Під час бойових дій був контужений, згодом отримав поранення, але повернувся на передову.

Він загинув 31 січня під час виконання бойового завдання поблизу Василівки на Донеччині.

Дмитро Костюк. Фото: Виконавчий комітет Нетішинської міської ради \ facebook

Старосинявська громада попрощалася з старшим солдатом Дмитром Степановичем Кривицьким 10 лютого. 

Захисник народився у Луганській області, але дитинство та юність провів у селі Нова Синявка. У 1990 році Дмитро пішов навчатися до Новосинявської школи, яку закінчив у 2000 році.

У травні 2002 року його призвали на строкову військову службу. Уже в 2003-му після демобілізації він узяв на себе відповідальність за молодшу сестру Марину, ставши для неї опікуном, адже батьки померли рано…

У 2015 році Дмитро брав участь в АТО, отримав поранення та повернувся до бою. У червні 2016 року демобілізувався. Вже у лютому 2022 року добровольцем вступив до лав Збройних Сил України.

Герой вважався безвісти зниклим з 2024 року. Пізніше стало відомо, що він загинув 2 квітня 2024 року в районі Старомайорське Волноваського району Донецької області.

Родина отримала сповіщення про його смерть лише 2 лютого 2026 року.

Дмитро Кривицький. Фото: Старосинявська селищна рада \ starosynjavska-gromada.gov.ua

Читайте також: Пішов на війну, нікому не сказавши: у Хмельницькому попрощалися з добровольцем Антоном Варшавським