ye-logo.v1.2

Війна забрала життя трьох захисників з Хмельниччини

Суспільство 1777
Прощання з Денисом Лебедєвим, 26 березня 2026 року
Прощання з Денисом Лебедєвим, 26 березня 2026 року. Фото: Шепетівська міська рада

Із ними прощалися у Шепетівській, Летичівській та Волочиській громадах.

У Шепетівській громаді 26 березня провели в останню земну дорогу Дениса Лебедєва, воїна з 108-го батальйону «Вовки Да Вінчі». Йому навіки залишилося 29…

Як повідомили у Шепетівській міській раді, Денис Лебедєв був родом із Шепетівки. З дитинства захоплювався футболом та боксом. Після закінчення школи здобував освіту у Шепетівському бухгалтерському технікумі за спеціальністю «Фінанси». Згодом за цією ж спеціальністю здобув бакалаврський ступінь у Подільському державному аграрно-технічному університеті.

Працював він у рідному місті та за кордоном. Разом із дружиною виховували двох синів. За спогадами рідних та друзів, Денис був надзвичайно турботливим батьком, присвячуючи кожну вільну хвилину родині.

Напередодні повномасштабного вторгнення Денис планував чергову поїздку за кордон на роботу, проте вже у перші дні Великої війни добровольцем став на захист країни.

Спершу був у теробороні, а згодом – боронив країну в лавах 61-ї окремої механізованої бригади на Сумщині, Донеччині та Харківщині. З квітня 2025 року приєднався до 108-го батальйону «Вовки Да Вінчі». Там був на посаді водія-електрика артилерійської батареї.

«Побратими знали його як дисциплінованого та надійного воїна, який завжди був готовий прийти на допомогу», — кажуть у міськраді.

Остання розмова Дениса з рідними відбулася 24 лютого 2026 року — він заспокоював близьких, запевняючи, що все буде добре. Після цього зв'язок обірвався, і протягом місяця родина жевріла надією, поки воїн вважався зниклим безвісти. Однак згодом стало відомо, що саме того дня молодший сержант Денис Лебедєв загинув на Дніпропетровщині внаслідок удару ворожого FPV-дрона…

Денис Лебедєв. Фото: Шепетівська міська рада / facebook

У Волочиську громаду повернувся на щиті захисник Юрій Нуякшин. Прощання з ним відбулося 26 березня.

Як повідомили у Волочиській міській раді, Юрій Нуякшин був родом із Херсонської області. Зростав у багатодітній родині. А потім доля привела його до села Кушнірівка, яке стало йому справжнім домом.

«У 1994 році він закінчив Клининську школу, а потім чесно трудився у фермерському господарстві «Рідний край», — йдеться у тексті.

На захист країни Юрій Нуякшин став у січні 2024 року. Захисник виконував бойові завдання у Донецькій області. У травні того ж 2024 року зв'язок із ним обірвався. Понад 2 роки захисник вважався зниклим безвісти, а нещодавно ДНК-експертиза підтвердила його загибель… Нині Юрій Нуякшин знайшов вічний спочинок на рідній землі. Йому назавжди 46…

Юрій Нуякшин. Фото: Волочиська міська рада / facebook

У Летичівській тергромаді 26 березня зустріли живим коридором шани полеглого воїна Андрія Редьку. Він загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Життя захисника обірвалося 21 березня, повідомили у Летичівській селищній раді.

Андрій Редька народився та виріс у Тернопільській області. До Летичівської громади він переїхав уже дорослим. Тут мешкав разом із родиною.

Він був досвідченим водієм-далекобійником, працював на Летичівському комбікормовому заводі та у ТОВ «Термопласт». Товариський, привітний, працьовитий, добрий — таким він залишився у пам'яті тих, з ким перетиналися його життєві шляхи, кажуть у громаді.

У січні 2025 року чоловік став на захист країни. Воював у бойових частинах на найгарячіших відтинках фронту. Нині ж війна забрала у батька — сина, у дружини — чоловіка, у трьох дітей — турботливого татка... Герою назавжди 42.

Андрій Редька. Фото: Летичівська селищна рада / facebook

Читайте також: Хмельницький співак Шугар став переможцем премії Muzvar Awards 2025

Коментарі:

Топові оголошення

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую