Дезінформація про кількість смертей під час мобілізації та введення трудової повинності: добірка тижня

Російські пропагандисти продовжують створювати дезінформацію навколо чутливої для суспільства теми - мобілізації.

Дезінформація про кількість смертей під час мобілізації

У мережі поширюють відео з логотипом Human Rights Watch, де йдеться про те, що представники ТЦК та СП нібито застрелили 2500 українців протягом останніх трьох місяців. Мовляв, жертвами ставали ті, хто знімав роботу ТЦК та СП на відео.

Утім, як пише видання “Вокс Чек”, Human Rights Watch не публікували таке відео.

Human Rights Watch не публікували таке відео на своєму офіційному сайті, а також у фейсбуці, інстаграмі, ютубі та Х. Інші медіа також не повідомляли, що з початку 2026 року представники ТЦК та СП застрелили 2500 людей, які знімали процес мобілізації на відео.

У відео також цитують виконавчого директора Human Rights Watch Філіпа Болопіона: «2 500 людей — і це лише за останні три місяці. В Україні каральні загони буквально діють проти цивільного населення. Сьогодні будь-який українець може стати жертвою такого свавільного насильства. Сьогодні вас можуть застрелити за те, що ви знімаєте; завтра — просто тому, що ви опинилися поруч».

Утім, у мережі немає жодних підтверджень, що ця цитата справді належить Болопіону. Про це не повідомляли надійні медіа, схожих висловлювань також немає і в соціальних мережах Філіпа Болопіона.

Фейк про використання пасажирських потягів для військових потреб

Російська пропаганда поширює повідомлення, нібито ЗСУ використовують цивільні поїзди для військових потреб, пише “Центр протидії дезінформації”.

Зокрема, стверджується, що українські залізничники передали частину цивільного рухомого складу військовим, через що буцімто скасовуються окремі рейси у Харківській та Полтавській областях. Жодних доказів на підтвердження цих заяв не наводиться. Також ігнорується той факт, що саме російські обстріли стають причиною зміни розкладу потягів чи скасування окремих рейсів.

Експерти зазначають, що за допомогою такого фейку пропагандисти намагаються виправдати систематичні удари російських військ по залізничній інфраструктурі України, включно з обстрілами вокзалів і пасажирських поїздів.Насправді удари по залізничній інфраструктурі здійснюються військами держави-агресора задля терору проти мирного населення і не мають жодного військового виправдання

Маніпуляція про введення трудової повинності

Проросійські ЗМІ поширюють новину про те, що в Одесі нібито запровадили «примусовий режим трудової мобілізації мешканців», «як за Гітлера», зазнача видання “Стоп Фейк”.

Telegram-канали та низка російських ЗМІ послалися у своїх матеріалах на публікацію одеського видання «Думська». Хоча «Думська» справді повідомляла про рішення міської влади, російські ресурси додали до заголовків емоційно забарвлені терміни на кшталт «трудової повинності» та «примусових робіт», щоб створити враження правового свавілля.

Йдеться про проєкт «Армія відновлення», що діє в Україні з 2022 року. Це не повинність, а добровільна участь у суспільно корисних роботах для тих, хто офіційно має статус безробітного. Така робота оплачується. Так, з 1 січня 2026 року оплата становить 12 970,5 грн за повний місяць, на прифронтових територіях – до 17 000 грн.
В одеській міській військовій адміністрації також уточнили, що участь у цій програмі є добровільною й оплачується. З 2026 року у цій програмі можуть взяти участь не лише безробітні, а й переселенці, ветерани та інші незайняті жителі міста.

Як штучний інтелект зміню інформацію в мережах

У соціальних мережах новини поширюються через непрозорі алгоритми, а користувачі все частіше споживають інформацію у вигляді безперервних стрічок, не шукаючи її свідомо. Це суттєво впливає на поінформованість людей і робить самі факти більш вразливими. Водночас економічна криза в журналістиці призвела до появи «інформаційних пустель», де бракує професійних медіа для висвітлення місцевих подій. За даними дослідження Fundacin Gabo, щонайменше 30% територій у країнах Латинської Америки підпадають під цю категорію. У поєднанні з розвитком штучного інтелекту це значно ускладнює здатність громадян орієнтуватися в подіях — наприклад, розуміти, що відбувається в Ірані чи Венесуелі. Як штучний інтелект впливає на доступ до надійної інформації, розповіли Олівія Сор і Франко Піккато з Poynter, пише “Детектор медіа”.

Експерти виокремлюють три ключові способи, якими штучний інтелект змінює інформаційний простір. Найпомітніший із них — використання ШІ для створення дезінформації, як з політичних, так і з комерційних мотивів. Наприклад, під час інформаційної хвилі довкола нібито затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро мережею поширювалися згенеровані зображення політика в кайданках ще до появи перевірених матеріалів. Подібні технології дедалі активніше використовують і кримінальні угруповання: під час операції в Мексиці, завдяки якій було ліквідовано наркобарона Немесіо «Ель Менчо» Осегеру, створювалися відео для перебільшення масштабу хаосу. Окрім цього, зросла кількість шахрайських схем з використанням фейкових відео відомих осіб, що рекламують вигадані інвестиції.
Другий напрям впливу — використання генеративних чатботів як джерел новин. Хоча це може розширити доступ до інформації та адаптувати її під потреби користувачів, такі системи здатні генерувати неправдиві відповіді, які важко виявити. Навіть невеликий відсоток помилок стає проблемою, якщо користувач не може визначити, де саме інформація є хибною.

Третій і найглибший вплив полягає в розмиванні самого поняття доказу. Сучасні технології значно спростили створення переконливих підробок, через що стає дедалі важче довіряти зображенням і відео. Це призводить до явища «дивіденду брехуна», коли навіть справжні докази можна дискредитувати, заявивши, що вони створені штучним інтелектом. Політики вже використовують цей підхід, заперечуючи автентичність витоків аудіозаписів.
Олівія Сор і Франко Піккато наголошують, що простих рішень у цій ситуації не існує. Соціальні мережі, попри позитивний вплив на розширення публічної дискусії, потребують відповідального регулювання, адже їхні рішення суттєво впливають на інформаційні потоки та демократичні процеси. Водночас залишаються відкритими ключові питання: як забезпечити відстежуваність синтетичного контенту, які запобіжники використовують компанії під час навчання моделей ШІ та як протидіяти їх застосуванню в координованих інформаційних кампаніях.

Важливу роль у протидії дезінформації відіграє розвиток медіаграмотності. Йдеться не лише про здатність розпізнавати фейки, а й про вміння знаходити надійні джерела інформації. Фактчекінг залишається ключовим інструментом, і попри розвиток технологій, він досі значною мірою залежить від людської експертизи. Саме люди здатні враховувати контекст, іронію та нюанси, які машини не можуть повністю відтворити.

Хоча перевірити всю інформацію неможливо, фактчекери зосереджуються на найбільш впливових або потенційно небезпечних випадках дезінформації. Їхня мета — не лише спростуваня неправдивих тверджень, а й пояснення механізмів поширення фейків і формування критичного мислення в аудиторії. У підсумку це допомагає людям самостійно робити обґрунтовані висновки, спираючись на факти.