Акція протесту проти законопроєкту №15150 у Хмельницькому: про що йшлося

Хвиля акцій протесту пронеслася містами країни через законопроєкт №15150, який передбачає оновлення Цивільного кодексу.
У неділю, 17 травня, на акцію вийшли і хмельничани з плакатами «Від нового Цивільного кодексу смердить совком», «Хто оцінюватиме мою доброзвичайність?», «15150 не дозволимо»…
Як відомо, наприкінці квітня парламентарі підтримали за основу цей законопроєкт, залишивши можливість урахувати правки до другого читання. Документ має стати фундаментальною реформою приватного права, проте вже на етапі першого читання він викликав хвилю критики.
Серед норм, які, зокрема, обурюють хмельничан, є запровадження нового терміна «доброзвичайність», який є надто суб'єктивним і «розмитим».
«Хто буде вирішувати, наскільки люди є доброзвичайними взагалі і де це мірило доброзвичайності? Хто це буде визначати? Чи це буде визначати суддя, який народився ще у радянському союзі…», — каже у коментарі ТРК «Місто» Вікторія Пархомець, учасниця акції, координаторка проєктів ГО «Жіночий хаб».

Учасники акції протесту зібралися біля "Дитячого світу" з плакатами. Фото: скриншот з відео, ТРК "Місто"
«Мають бути чіткі межі того, що є окей, а що є не окей. Чим більше з'являється філософії… Ми можемо перечитати усіх філософів, усіх представити і посилатися на різних людей… Але треба розуміти чітко, у всіх мають бути єдині правила. Цей закон, на жаль, розширює цю рамку настільки, що дозволяє дуже багато трактувань», — Дар'я Кравець, учасниця протесту.
На думку протестувальників, законопроєкт обмежує права окремих категорій населення. Зокрема, які потерпають від будь-якої форми насильства та вимагають розлучення.
«Я вже декілька разів наводила ситуацію: коли, до прикладу, у мене в будинку чоловік буде бити дружину, а в нашому будинку всіх опитають і скажуть, що це доброзвичайно… І насправді дуже багато жінок, і дітей, і загалом людей постраждають від того, що вони не зможуть захиститися від цього», — розповідає Дар'я Кравець, учасниця протесту.
Підписатися на канал "Є" в Youtube
Під загрозою у разі ухвалення нового Цивільного кодексу також і права журналістів, вважає учасник акції Владислав Матвійчук.
«Якщо журналіст опублікує якусь статтю і на нього подадуть позов, держава стане на сторону того, про кого розповіли якусь правду. Я вважаю це несправедливим», — каже він.
Термін – до 19 травня
Загалом юристи, правозахисні організації та профільні експерти подали сотні сторінок пропозицій щодо змін до законопроєкту №15150. Утім, офіційну процедуру реєстрації до другого читання вони можуть пройти лише від імені народних депутатів — у формі правок. Частина парламентарів погодилася внести пропозиції правозахисників від свого імені, пише Радіо Свобода.
Вже після 19 травня поправки почне розглядати профільний комітет Верховної Ради, який і вирішуватиме, які з них підтримати, а які – відхилити. Після цього законопроєкт винесуть до сесійної зали на друге читання.
Реакція на критику законопроєкту: що каже про «доброзвичайність» Руслан Стефанчук
На хвилю критики українців стосовно оновлених норм Цивільного кодексу відреагував співавтор цього законопроєкту, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Він заявив, що готовий до професійного діалогу з приводу внесення змін у законопроєкт. «Але ключове: «професійного» і «діалогу»», — окремо підкреслив Руслан Стефанчук.

Нардеп з Хмельниччини, спікер ВР Руслан Стефансук є одним з авторів законопроєкту №15150. Фото: Радіо Свобода
За його словами, нововведення, прописані в оновленому Цивільному кодексі, відповідають цивільному законодавству країн Європейського Союзу. Також парламентар випустив серію відео з роз'ясненням "міфів", які поширюються навколо законопроєкту. Ось, зокрема, що він думає про поняття «доброзвичайність»:
«Термін «доброзвичайність» — це термін, яким ми іменуємо загальноєвропейський стандарт (boni mores), що давно міститься в цивільному законодавстві країн ЄС, зокрема Німеччини, Франції, Нідерландів тощо. Цим питомо українським словом, підібраним фаховою філологічною групою, ми просто замінюємо застарілий пострадянський штамп «моральні засади суспільства», який історично походить ще від радянського формулювання про «моральні принципи будівничого комунізму». Крім того, атакувати юридичний термін з коренем «добро» через його начебто невизначеність та суб'єктивність вкрай небезпечно, адже, наприклад, на спорідненому понятті «доброчесність» базується все сучасне антикорупційне законодавство нашої держави. Тому цей міф є абсолютно неправдивим».
Раніше також Руслан Стефанчук закликав не читати про Цивільний кодекс, а читати Цивільний кодекс.
«Так, він великий за своїм розміром. Так, можливо, не всі можуть осягнути цей об'єм, але саме через це ми зараз змінюємо свій формат комунікацій. Не можна читати одну статтю і робити висновки, тому що це великий за обсягами матеріал, де статті взаємопов'язані одна з одною. І саме тому ми почнемо роз'яснювальну роботу. Ми відкриті до дискусій, ми очікуємо на ваші пропозиції, ми очікуємо на конструктив. Тому що Цивільний кодекс — складний матеріал, але важливий для кожного», — сказав він.
Читайте також: Водію, який у Хмельницькому збив на смерть двох пішоходів, обирають запобіжний захід
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: