Трьох захисників з Хмельниччини провели в останню земну дорогу

У понеділок, 1 червня, мешканці Чемеровецької тергромади зустріли живим коридором шани полеглого воїна Миколу Ковальчина, який донедавна вважався безвісти зниклим.

Як повідомили у Чемеровецькій селищній раді, Микола Ковальчин народився і виріс у селі Степанівка. За фахом був токарем, працював у місцевому господарстві.

У липні 2025 року його мобілізували до лав Збройних Сил України, а вже у вересні того ж року мати Миколи отримала звістку про те, що син зник безвісти під час виконання бойового завдання. Нещодавно підтвердився факт, що той бій для солдата був останнім.

Микола Ковальчин загинув 29 вересня 2025 року в районі населеного пункту Софіївка Краматорського району Донецької області.

Герою назавжди залишилося 49…

Микола Ковальчин. Фото: Чемеровецька територіальна громада / facebook

У Війтовецькій громаді 1 червня відбулося прощання з полеглим захисником Миколою Шахраюком, життя якого обірвалося на війні 22 травня 2026 року. Про це повідомили у Війтовецькій селищній раді.

Прощання із воїном відбулося в селі Купіль. «Громада зустріла свого Героя живим коридором шани. Люди вийшли з державними прапорами, а дорога, якою востаннє повертався Захисник до рідного дому, була встелена квітами, – зазначили у Війтовецькій селищній раді. – Чин поховання розпочався у родинному домі, а продовжився у місцевому храмі. Після заупокійного богослужіння біля храму відбувся мітинг-реквієм».

Герою назавжди залишилося 39…

Микола Шахраюк. Фото: Війтовецька об'єднана територіальна громада / facebook

На кілька днів раніше в Острозькій громаді, що на Рівненщині, провели на вічний спочинок воїна родом з Хмельниччини Олександра Портюха. Боронячи Україну, він загинув 21 травня 2026 року поблизу населеного пункту Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Як повідомили в Острозькій міській раді, Олександр Миколайович Портюх народився 7 квітня 1992 року в селі Плужне Хмельницької області. Після закінчення місцевої школи здобув професію лісника у Плужненському професійному аграрному ліцеї. Після навчання працював у Києві на різних роботах.

У лютому 2026 року Олександра мобілізували. Він служив кулеметником штурмового відділення. Від моменту мобілізації до останнього бою минуло близько трьох місяців, нині ж Герою назавжди залишилося 34 роки…

Олександр Портюх. Фото: Острозька міська рада / facebook

Читайте також: На трасі під Хмельницьким автівка влетіла у відбійник: травмувалися двоє людей