«Неможливість євроінтеграції України» та територіальні претензії: які дезінформаційні наративи про взаємини України з ЄС ширились на Хмельниччині

Протягом останніх місяців в інформаційному просторі розгорталася масштабна кампанія зі штучного розпалювання ворожнечі між Києвом та Варшавою. А з-поміж того йшлося про «блокування вступу України до ЄС», «територіальні претензії на Волинь» та «виключення Польщі з НАТО». Низка подібних повідомлень поширювалася, зокрема, й на Хмельниччині.

Сайт «Є ye.ua» проаналізував головні вкиди літньої дезінформаційної хвилі та з'ясував, як під виглядом поширення звичайних новин та думок нас намагаються посварити з ключовими союзниками.

«Україну ніколи не приймуть до ЄС»

Влітку цього року у Фейсбук-спільноті «Новини Хмельницький», яка налічує майже 40 тисяч підписників, поширили маніпулятивне відео про те, що Україну буцімто «ніколи не приймуть до Європейського Союзу». Автор відео стверджує, що європейські «капіталісти та фермери» не допустять український бізнес на свій ринок, а від України Євросоюзу потрібен виключно «воєнний союз».

Джерелом для створення цієї маніпуляції стала реальна стаття Financial Times, у якій, щоправда, йшлося зовсім не про те, що Україну ніколи не приймуть до Європейського Союзу, а про те, що європейські партнери відмовляються від спрощеної процедури вступу, і Україна як кандидата в члени ЄС має виконати основні умови.

Тези автора відео про «неможливість вступу» не спираються на жоден офіційний документ чи рішення інституцій ЄС, а є просто набором емоційних вигадок, якими він свідомо чи несвідомо відтворює російські пропагандистські наративи. Їхня мета — переконати українців у тому, що Україні варто відмовитися від прагнення стати членом Євросоюзу та посіяти відчуття зневіри, мовляв, західні союзники нам не союзники. Втім, підготовка до майбутнього вступу України до Європейського Союзу триває, при чому одночасно за кількома треками, пише Європейська Правда.

Згідно з останніми результатами дослідження ставлення до розширення ЄС, оприлюдненими Єврокомісією, 56 відсотків громадян країн-членів ЄС підтримують розширення Європейського Союзу, а 52 відсотки респондентів висловили підтримку нашого вступу. Причому серед країн-кандидатів та потенційних кандидатів на членство в ЄС Україна є найбільш бажаною у 14 країнах-членах ЄС.

Однак варто зазначити, що процес вступу до Євросоюзу сам по собі тривалий. Він може тривати десятиліття і навіть більше. До прикладу, найбільше чекали на своє членство Болгарія та Румунія. У них цей процес зайняв 12 років, а головними проблемами, які гальмували вступ, були корупція в органах влади та відсутність реформи правосуддя. Україна нині проходить той самий шлях: у ЄС вказують, що корупція та система правосуддя — наші найслабші місця.

Попри це, європейські партнери не відмовляються від співпраці та продовжують надавати Україні підтримку. Так, від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала понад 211 мільярдів євро загальної фінансової допомоги від Європейського Союзу та його країн-членів.

До того ж, попри твердження автора відео про те, що український бізнес не хочуть впускати на європейський ринок, а Україна є тільки «живим щитом», економічні взаємини між Україною і ЄС продовжують розвиватися. Зокрема, у жовтні 2025 року набула чинності нова торговельна угода, націлена на розширення торговельних потоків (враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС). Вона ж і сприяє інтеграції України до єдиного ринку ЄС, адаптуючи нашу торгівлю до євростандартів. Тож попри чергову спробу маніпуляторів посіяти розпач, що Україна буцімто «не потрібна нікому», факти насправді свідчать про інше, і євроінтеграція України сьогодні продовжується.

Хвиля маніпуляцій і фейків, спрямованих проти україно-польських відносин

Також на тлі літнього загострення українсько-польської дискусії щодо історичної політики та євроінтеграційних перспектив України Телеграм-паблік «Новини Хмельниччини. Visti» поширив вирвану з контексту цитату президента Польщі Кароля Навроцького, яка навмисне чи ненавмисне створює враження, що Польща нібито виступає категорично проти членства України в ЄС.

Дослівно:

«Вступ України до ЄС завдасть шкоди сільському господарству Польщі — президент Польщі Навроцький

«У нас занадто хороша земля, занадто прекрасна Польща і занадто талановиті польські фермери, щоб віддавати польське сільське господарство комусь іншому», — сказав Навроцький.

Втім, із цієї цитати викинули слова Навроцького, де він наголошує, що підтримує євроінтеграційний курс і прагнення України до вступу в ЄС. Водночас як президент Польщі має відстоювати інтереси польського сільського господарства.

«Я також визнаю, що вступ України до Європейського Союзу становить загрозу для польського сільського господарства. Я – президент Польщі й, розуміючи прагнення України, завжди підтримуватиму добре ставлення до польських фермерів та польської сільськогосподарської продукції», – заявив польський лідер.

До слова, у заяві Навроцького йшлося не лише про українське питання. Загальний контекст цієї промови – захист інтересів польських аграріїв на європейському ринку від зовнішньої конкуренції. Зокрема польський лідер вказав на намір боротися з наслідками Угоди про вільну торгівлю між ЄС та країнами Південної Америки (Mercosur), а також критично висловився щодо жорстких екологічних вимог європейської «Зеленої угоди» (Green Deal), які, на його думку, створюють надмірний тиск на місцевих виробників. Тож його промова була зовсім не про вступ України до Євросоюзу, а стосувалася захисту економічних інтересів польських аграріїв. І ця промова спрямована фактично на польських аграріїв (!), адже була виголошена під час загальнонаціонального сільськогосподарського конкурсу AgroLiga 2026.

Цікаво, що той самий Телеграм-канал поширив практично ідентичну маніпулятивну тезу про те, що Польща виступає проти України в ЄС, але цього разу посилаючись на цитату заступника голови Сейму Польщі Пьотра Зґожельського, який заявив, що українська євроінтеграція «вб'є польське сільське господарство».

Заяву політика із закликом блокувати вступ України до ЄС, зроблену за тиждень до старту переговорного кластеру для членства України в ЄС, Телеграм-канал подав фактично як «офіційний демарш усієї Польщі», хоча вона базувалася лише на особистій позиції політика. Тут варто сказати, що ця позиція напряму залежить від настроїв його електорату: Пьотр Зґожельський представляє у Парламенті Польську селянську партію, електорат якої більшою мірою складають ті самі аграрії. Тож не дивно, чого з його вуст пролунала така заява. Він відстоює інтереси свого електорату, однак не говорить від імені всієї Польщі.

До того ж на момент поширення пабліками панічної заяви Зґожельського офіційна позиція Польщі вже була сформована. Ще наприкінці травня представник МЗС Польщі Ігнацій Нємчицький перед засіданням Ради ЄС сказав журналістам Суспільного, що Польща підтримує відкриття першого переговорного кластеру для вступу України в ЄС і не збирається блокувати процес. Ба більше, дипломат зазначив: «Якщо ми перейдемо до обговорення відкриття наступних кластерів, я не думаю, що ми будемо проти».

Чи змінилося за цей час бачення Польщі? За словами посла України в Польщі Василя Боднара, ні. Дипломат наголошує, що польська сторона залишається послідовною у підтримці євроінтеграційного курсу України та не має наміру перешкоджати відкриттю нових переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. Хоча й Україні варто уникати політичних рішень, які можуть сприйматись поляками як антипольські.

Окрім маніпуляцій довкола позиції Польщі щодо вступу України до ЄС, були й інші інформаційні маніпуляції та фейки, спрямовані на налаштування українців проти поляків. Зокрема, під час моніторингу соцмереж ми натрапили на провокативний допис про буцімто «можливі територіальні претензії Польщі на українську Волинь», а на фото у цьому дописі зображені домовини жертв Волинської трагедії, знайдені під час пошуково-ексгумаційних робіт у селах Острівки та Воля Островецька.

Автор допису навмисно спекулює на складних питаннях двостороннього історичного діалогу, пояснюючи свою тезу про «майбутні територіальні претензії Польщі» тим, що попри процес розкопок польських жертв, Польща досі не надала Україні дозволу на пошук загиблих українців у Ласкові на Холмщині. Однак спойлер: такий дозвіл Україні вже надали.

Цікаво, що влітку подібних інформаційних вкидів про Волинську трагедію помітно побільшало, і помічений у них був саме російський слід. До прикладу, у липні ФСБ повторно запустила фейк про Волинську трагедію, який «не вистрілив» у 2022 році.

Цей фейк був про те, що буцімто на Волині під час Другої світової «бандерівці вбили 11 ксьондзів і до двох тисяч поляків на вулицях міста». Аби інформація здавалась правдоподібною, російські пропагандисти оприлюднили сфальсифіковані «архівні документи». Інформація про ці події не підтверджується жодними іншими джерелами — ані польськими, ані українськими, ані німецькими, зазначає нардеп та історик Володимир В'ятрович.

Крім того, за день до поширення цього фейку керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко попереджав, що росіяни готують чергову дезінформаційну кампанію, щоб посварити Україну з Польщею: «Директор фсб рф бортніков зараз відповідає за інформаційні операції росії, які націлені на розкол між Польщею та Україною. Співробітники фсб рф планують оприлюднити сфальсифіковані документи щодо подій Другої світової війни, а саме — Волинської трагедії на 5 липня, щоб спробувати підірвати українсько-польські відносини».

Мета подібних інформаційних вкидів — штучно розпалити ворожнечу недовіру між українцями та поляками, зобразити Польщу не як ключового військово-політичного союзника України, а як «прихованого загарбника», та зруйнувати суспільну підтримку партнерства країн-союзниць з обох сторін. А оскільки приводів для маніпуляцій в інформаційному просторі наразі багато, у росіян це непогано виходить. На жаль.

Причому вдаються фейкороби до різних методів, аби розпалити ненависть між Україною та її європейськими партнерами. Попри те, що хвиля масового штампування згенерованих ШІ зображень минула, подібний контент відверто маніпулятивного характеру продовжує ширитись в інфопросторі. Аби він краще «засвоювався», пропагандисти також цього літа використовували загострення українсько-польської дискусії. Так, під час моніторингу ми натрапили на ШІ-зображення, яке нібито демонструє конфлікт між президентами Туреччини та Польщі Ердоганом та Навроцьким. «Якщо не зупинишся — геть з НАТО», — великими літерами подають на зображенні нібито слова Ердогана до Навроцького. Втім, жодних подібних офіційних заяв не робив турецький лідер. І відео, на яке нібито веде це покликання, не існує. Натомість воно спрямовує підписатися на черговий Телеграм-канал.

Варто зазначити, що остання зустріч між президентами відбулася 23 червня 2026 року в Анкарі. І так, на ній йшлося, зокрема, і про питання відносин Польщі та України, однак все відбувалося у дипломатичних рамках.

«Ми детально оцінили останню ситуацію у російсько-українській війні та розвиток подій, пов'язаних з Іраном. Ми наголосили на потребі миру в обох випадках», — сказав Ердоган.

«Ми одностайні в тому, що Росія є єдиною державою-агресором, яка напала на Україну. Ми заявили, що хочемо якнайшвидшого завершення цієї війни. Найкращим шляхом розв'язання цього питання є дипломатичні методи. У цьому ми також єдині в поглядах», — сказав Навроцький.

Фейкороби навмисно вигадали скандальну цитату та прикріпили до неї згенеровану картинку, аби створити для українців ілюзію «міжнародної ізоляції» Польщі. Загалом усі ці фейки про Польщу — від «блокування вступу в ЄС» та «зазіхань на Волинь» до вигаданих «погроз від НАТО» — є складовими однієї дезінформаційної кампанії, коріння якої йде із росії. Вони мають єдину мету: штучно розпалити ворожнечу між українцями та поляками, щоб послабити дипломатичні відносини між країнами-союзницями, а в кінцевому результаті розірвати їх.

Фейкова допомога від нібито UNICEF

Вже традиційно під час моніторингу нам трапляються повідомлення у Телеграм-каналах про фейкову фінансову допомогу від міжнародних партнерів. Цього разу таку інформацію оприлюднили у Телеграм-каналі «Хмельницький Репортер».

«До 5 вересня можете отримати допомогу від UNICEF, якщо не виїжджали з України впродовж останніх 6 місяців. Таким чином фонд хоче підтримати українців, що віддані своїй державі», — йдеться у тексті.

Втім жодних виплат насправді шукачі фіндопомоги у цьому випадку не отримають. Коли людина натискає «підтвердити заявку», її просто перекидає на інший новинний канал. А потім ще на інший. У такий спосіб адміністратори каналів використовують бренд міжнародної організації, щоб просто наростити кількість підписників у необхідних їм спільнотах.

Зазначимо, що UNICEF має безліч програм гуманітарної допомоги, однак не в такому вигляді. На сайті організації зазначається: «ЮНІСЕФ не проводить реєстрацію на програми допомоги чи роздачу гуманітарних наборів через соціальні мережі чи месенджери».

А ми вкотре нагадуємо, що під час війни інформаційна гігієна є, в тому числі, елементом нашої нацбезпеки. Справжні дипломатичні відносини з міжнародними партнерами, а також євроінтеграційний прогрес України, вимірюються виключно офіційними рішеннями інституцій і підписаними угодами, а не емоційними дописами в анонімних спільнотах чи клікбейтними ШІ-картинками з соцмереж.

Вміння розпізнавати маніпуляції та ставити собі запитання «кому це вигідно?» сьогодні є тою зброєю, що захищає тил від ворожих психологічних спецоперацій.

Читайте також: Маніпуляції про пусті полиці в магазинах, купюру у дві тисячі гривень та окопи у Чорнобильській зоні: добірка тижня