Депресія - це не ознака слабкості, а ознака того, що ви намагалися бути сильним занадто довго

 Хочеться лягти, відвернутися до стіни, нікого не бачити і не чути.
Щасливі ті, кому невідомий цей стан. А уявіть, як почувається людина, яка живе в ньому не тиждень, не місяць. І навіть не рік...
Усе, що стосується депресивних розладів, нас розповість головний лікар обласної психіатричної лікарні, головний психіатр обласного управління охорони здоров'я Володимир ДЕМЧУК:
- Окрім відділень, в яких знаходяться на лікуванні хворі з гострою психіатричною патологією, дитячого, реанімаційного, в нашому закладі є три відділення, в яких надається спеціалізована допомога хворим з граничними станами. Тобто, тим, у яких є психічні розлади, але вони не настільки вагомі. Це відділення, де в повному обсязі надається психіатрична допомога, де окрім лікування медикаментами проводиться і психотерапевтичне.
Основна маса хворих поступає туди з патологією, яка на перший погляд не настільки значима, і не кожен може зрозуміти, що це є стани, які потребують психіатричної допомоги. Пацієнти звертаються в різні медичні заклади до різних спеціалістів. Бо при захворюванні, яке характерне для невротичних розладів, приєднується, як правило, і симптоматика, характерна для соматичних захворювань: серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, легеневої патології... Люди не розуміють, що це проблема не з органами, а з нервами.
Загострення депресивного стану, зазвичай, відбувається на межі сезонів. Якраз тоді, коли загострюються і соматичні захворювання, бо організм витратив потенціал, захисні сили. Та й перепади температури, зменшення світлового періоду теж впливає не дуже позитивно.
Кожна людина переносить хворобу по-різному
Хотілося б сказати чим характерні ці депресивні стани. Бо важки перебіг депресії, на мій погляд, може побачити кожен. Людина лежить, ні з ким не контактує, практично не спить, задумлива, відмовляється від їжі. На додачу, як правило, загострюються і хронічні соматичні захворювання. А ще виникають думки про суїцид. Що характерно, вони, як і важкість на душі, виникають, як правило, вранці. Протягом дня хворий на депресію відмічає, що йому стає краще.
Але набагато більше пацієнтів з депресією, коли прояви хвороби невидимі для оточуючих, і в них може розібратися лише спеціаліст. Основні симптоми: знижені настрій, пам'ять, тривожність, плаксивість, невпевненість, людина не може зосередитися при виконанні роботи, часто не доводить задумане до кінця, скаржиться на неприємні відчуття за грудиною - “камінь на душі”. Ще можуть турбувати частий безпричинний головний біль (причому, препарати, які мали б його зняти, не діють), серцебиття, тремор рук чи навіть усього тіла, надмірне безпричинне потовиділення. Й не обов'язково, що в однієї людини мають бути усі ці симптоми, адже кожен недугу переносить по-різному. Але навіть один-два - вже вказують на те, що треба звернутися до лікаря.
Бо все це невротичні розлади, які прекрасно лікуються. А якщо звернутися по допомогу при перших проявах, то лікуються дуже гарно. Тому не варто доводити до того, щоб такий стан перейшов у хронічну форму. А для цього потрібно проходити профілактичні огляди не тільки у лікарів-соматологів, але й у психолога та психотерапевта. А в Україні до психіатра звертаються всього 2-5 відсотка хворих (у високорозвинутих європейських країнах - до 25), хоч, за останніми даними, психіатричної допомоги потребують до 30 відсотків.
Тобто, проблема має вирішуватися на рівні спеціалістів, а не так, як ми звикли: розповім подрузі, вона щось порадить, а потім про вашу проблему знатимуть усі. Або ще краще - приймати препарат, який допоміг вашому знайомому чи колезі. Тому ще раз повторюся - кожна людина особлива, тож підбір медикаментів для неї проводиться особисто. Особливо при депресіях.
Характерно, що при депресіях пацієнти приймають не лише медикаменти. У сучасній психіатрії вважається, що лікування має бути комплексним, і пацієнтом повинні займатися психіатр, психолог та психоаналітик, тому що крім зняття симптоматики потрібно вирішувати проблеми, які привели людину до такого стану. Цього правила дотримуємося і ми.
Одним із методів лікування депресії, до прикладу, є арт-терапія - малювання картин. Полягає він у тому, що людина не завжди може розповісти про те, що коїться у неї в душі. А на картинках, нехай вони не будуть високохудожніми малюнками, але для кожного спеціаліста зрозуміло, що турбує того, хто їх намалював.
“Не віддавайте себе у невідомі руки!”
Людина, яка страждає на депресію, не повинна соромитися звернутися до спеціаліста. Страшно перший раз, коли не знаєш, що на тебе чекає. Кожен думає, що якщо в нього невротичний розлад, то його закриють у “психушці”.
Але, повірте, звернутися по допомогу заважає не так страх перед психіатричним закладом, як стан, в якому людина знаходиться. Вона відмовлятиметься від лікування, бо не вірить в одужання, оскільки бачить усе в темних фарбах. Її “нічого не допоможе”, їй нічого не цікаво, вона буде лежати цілий день. І ні на дітей, ні на внуків, яких обожнювала, не реагує.
Є й такі, хто їздив невідомо куди і до кого, а потім їх привозили до нас у важкому стані, хоч починалося все з банального невротичного розладу.
Тому не віддавайте себе у невідомі руки! Є люди, які отримали диплом і несуть відповідальність за кожного, хто звернувся до них по допомогу. А депресія - це стан, який потребує лікування, і який лікується. Тож відкиньте сумніви щодо того, що депресію подолати неможливо. До речі, перша ознака того, що лікування є ефективним: коли на обличчі з'являється посмішка. Вона вказує на те, що все буде гаразд.