«Вилікуватися від туберкульозу – ще не означає повернутися до життя», - лікар

Без достатньої обізнаності про хворобу, шляхи зараження та методи профілактики, боротьба з туберкульозом приречена на невдачу. Про симптоми, інкубаційний період та сучасні методи лікування туберкульозу розповідає головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру, кандидат медичних наук Сергій Василенко.

- Сергію Павловичу, яким є стан захворюваності мешканців області на туберкульоз?

- Епідеміологічна ситуація в області контрольована. Хмельниччина входить до десятки регіонів із найнижчими показниками захворюваності на туберкульоз. В 2018 році на 100 тисяч населення захворіло 46 осіб. Захворюваність знизилась на 2,4%, зокрема на 18% серед дітей, також на 17% зменшився і показник смертності від сухот. Загалом, в області щодня захворює близько двох осіб, щотижня від туберкульозу помирає одна людина.

- Хто входить до групи ризику?

- Найбільший відсоток захворюваності спостерігається серед людей працездатного віку, які не працюють. Здебільшого це жителі сіл. У групі ризику: ВІЛ-інфіковані, хворі на цукровий діабет, люди з розумовими та фізичними вадами, вагітні, діти і люди похилого віку. Передається захворювання переважно повітряно-крапельним шляхом під час розмови, при чханні, кашлі та використанні предметів побуту хворого.

- Які причини захворювання?

- Низький рівень життя, алкоголізм, наркоманія, контакти з хворими, інфікована їжа, недотримання елементарних норм гігієни – це і є основні причини захворювання. Дуже прикро, але цих норм не дотримуються вже інфіковані люди. Вони відвідують масові заходи, їздять у громадському транспорті, ведуть активний спосіб життя, не використовуючи навіть марлевої маски. Коли ми не будемо жити за принципом «моя хата скраю», тоді вдасться щось змінити на краще.

- Чи можуть захворіти на туберкульоз люди зі стійким імунітетом?

- Туберкульоз – небезпека, яка стосується кожного, але стійкий імунітет – запорука здоров’я. Люди, які ведуть здоровий спосіб життя, вживають достатню кількість білкової їжі та вітамінів, уникають стресів, відпочивають, значно рідше хворіють не тільки на туберкульоз, а й на будь-яке інше захворювання. Треба постійно бути на варті свого здоров’я. Будь-які зміни самопочуття: тривалий кашель, втома, лихоманка, раптове схуднення, пітливість, погіршення апетиту дають сигнал, що з організмом не все добре. Тоді треба негайно звернутися до лікаря. Жодні народні засоби не здатні вилікувати туберкульоз, тож намагатися впоратися з хворобою самотужки не потрібно, це марне витрачання часу. Найбільшу вірогідність захворіти має людина, в якої під час «зустрічі» з туберкульозною паличкою знижений, слабкий імунітет.

- Що можете сказати про амбулаторне лікування туберкульозу, яке здійснюватиметься під опікою лікарів первинної ланки?

- У цьому випадку треба сподіватися на відповідальність пацієнтів щодо власного здоров’я. У стаціонарі медичні працівники стежать, чи вчасно хворий прийняв ліки та чи системним є його лікування. Лікувати туберкульоз вдома можна, але якщо для цього є відповідні умови. Хворий має регулярно приймати усі призначені фтизіатром ліки під безпосереднім контролем медичних працівників первинної ланки, відвідувати протитуберкульозний кабінет для контрольних обстежень, вести здоровий спосіб життя. За допомогою спеціальної онлайн програми «відеоДОТ», що встановлюється на телефон, хворий може фіксувати час прийому відповідних ліків і надсилати фото з підтвердженням до диспансеру. Але ми ж розуміємо, що цей метод буде дієвим для інтелігентних та забезпечених осіб.

- Розкажіть повчальний випадок із Вашої професійної діяльності у лікуванні туберкульозу.

- Таких випадків є дуже багато й кожен із них повчальний. Пам’ятаю, як ще на початку медичної діяльності до мене звернулася молода жінка, у котрої захворювання тільки починалося і його можна було вилікувати. Але вона свідомо пішла з лікарні й повернулася аж через три-чотири місяці з тотальним ураження однієї легені й відсівом на іншу. Ця молода людина у майбутньому стала інвалідом. І через що? Через байдужість і халатність до хвороби.

- Сергію Павловичу, не раз доводилося чути, що проблема боротьби з туберкульозом у тому, що не всі хворі доводять лікування до завершення, як наслідок, розвивається резистентність до лікарських препаратів.

- Вилікуватися від туберкульозу – ще не означає повернутися до життя. Великий відсоток хворих страждає на депресію. Насправді, це дуже страшно, коли людина не бачить виходу. Кажуть, що туберкульоз – хвороба самотності, я погоджуюся з цією гіпотезою. Після лікування людині необхідна допомога психолога, бо самостійно вона не може «зійти зі стежки свого минулого життя» й знову «тоне у тій же багнюці». Не будьте байдужими до власного здоров’я, не ігноруйте підозрілі симптоми. Не зайвим буде раз на два роки пройти флюорографічне обстеження. Батьки, подбайте про вакцинацію дітей вже у перші дні життя, проведення їм туберкулінодіагностики. Пам’ятайте: захворювання легше попередити, ніж вилікувати.

Катерина СТУЧІНСЬКА.

До теми: Туберкульоз на Хмельниччині: статистика і факти