«Бути знахаркою – не всякому дано,

Великою знахаркою бабуся Надя себе не вважає, хоча в роду вона вже четверта, хто допомагає людям завдяки своїм нетрадиційним здібностям. Можливо, тому, що ні в яких приворотах не знається, навіть чоловіка-гуляку не береться повертати в сім’ю, вважаючи це чаклунством. «В кого яка доля, такою нехай і буде, - каже вона. - Я цього всього не вмію і не хочу вміти». А от що стосується хвороб, переляків, протягів, тут вона не відмовляє нікому....
- Дитину протягнуло, шию скрутило, воно навіть головку повернути не може, всю ніч плаче... Я знаю Боже слово, примовила, і через кілька днів воно вже здорове. Тим, хто постраждав від протягів, знахарка швидше допоможе, ніж лікар, тому що там ще поки обстеження пройдеш, аналізи всі здаси, а бабка за кілька разів на ноги ставить.
Рожу лікую. Недавно жінка з Кам’янця приїхала, якась цілителька спалила їй ногу аж до кістки - так лікувала. В лікарні сказали, що ногу треба різати. «Як же ти терпіла?» - питаю жінку. «Та я кричала криком, а цілителька казала, що то так треба»... Я їй ногу, звичайно, врятувала, але яка вже та нога, як вона була спалена до кістки.
Якось привезли хлопця, якого вдарило електричним струмом. Добре, що привезли одразу. Я примовила, зробила все, що знала. А на ранок приїхали знову, то він вже сміявся. Мама казала, що він одразу заснув і спав усю ніч.
Так само з епілепсією, якщо не задавнювати хворобу, то можу допомогти.
Привозили дівчинку з сусіднього села - одні мощі. Дитині - рік, а вона не їсть, не спить. Я три рази їй відмовила, то дитину було не впізнати. Виявилося, що вона ще в мамі була настрашена. Тобто, коли вагітна жінка чогось налякається і не піде до відмови, страх перейде на дитину.
Жінка привела хлопця, каже, зривається вночі, кричить... Я вилила віск і кажу, що він чогось налякався, швидше всього, в аварію потрапив, а, може, з хлопцями побився... Вона: «Ні, цього не може бути». Кажу: «Я можу й помилитися, не така вже я знахарка». А наступного дня вона прийшла і каже, що син зізнався і сказав, що таки дійсно потрапив в аварію, а до того - побився з хлопцями. І дуже дивувався: «Як та знахарка так далеко бачить?».
Насправді сама я нічого не бачу, можу сказати лише після того, як викачаю яйце і виллю на віск. Але це не всякому дано, і навчити цьому не можна.
- Кажуть, що знахарка передає свій дар, взявши іншу людину за руку...
- Ні, треба вивчити молитву, і все. Але для цього треба, щоб був дар, якщо ж його нема, то ніяка молитва нічого не дасть. З Хмельницького приїжджали люди, розповідали, що якась заїжджа цілителька проводила якийсь сеанс, давала з собою трилітрову банку води, в якій треба викупатися, а потім вилити на дорогу. А це вже погано, бо в те обов’язково хтось вступить, а, значить, людина наносить комусь порчу. А це вже гріх, бо вона не мала дитина, і розуміє, що робить. Та ж екстрасенс давала фото Спасителя, Матері Божої і своє на додачу. Хіба ж хтось з-нас достойний прирівнювати себе до них? І сказала – піти до жінки, яка викачує яйцем. Нащо ж ти брала гроші?
... Взагалі таку воду треба лити туди, де ніхто не ходить. Краще під неплодове дерево. Але тільки не на бузину. Якось примовила чоловіку, він помився в тій воді, напився, а ту, що лишилася, вилив під корч бузини. То ним як кинуло, то метра на два відлетів – головне, що поруч не було нікого. Взагалі бузина – це дуже погане дерево. Якщо його зрубати, то можна померти. Тому, якщо його все ж таки треба зрубати, то перед тим треба кинути пару копійок, прикопати їх і сказати: «Я тебе знищую, а за твоє місце заплачу». І робити це треба тільки зранку до обіду, пізніше вже чіпати його не можна. Після обіду не можна рвати і ряску – бур’ян, який тягнеться наче виноград і росте на городах і біля ровів.
- А чому так?
- Не можна і все. Просто це перевірено віковим досвідом. Як і те, що не можна жінкам після опівночі розчісуватися перед дзеркалом, класти подушку на стіл, а новий одяг - на ліжко. В п’ятницю не можна мити голову, тому що як раніше казали? «В п’ятницю лугу (раніше голову мили лугом) не роби і хліба не печи».
Ще люди кажуть, що не можна нічим кидати у вагітну жінку. Якщо ж кинути землею, дитина буде їсти землю. В нас була жінка, яка до глибокої старості землю їла жменями.
Так вважають в народі, і якщо послухатися цих порад, то, як кажуть, «береженого Бог вбереже».
- Ви казали, що допомагаєте при переляках. Чого найчастіше лякаються?
- Ви не повірите, але, думаю, що покійників. І тоді на воску я бачу неясну тінь. Люди часто розповідають, що відчувають чиюсь присутність за спиною, хоч вдома нікого немає. Буває, що не тільки відчувають, а й бачать. А є таке, що обіцяє приходити, і ходить. Одна жінка скаржилася, що покійний чоловік лягав біля неї, і вона його бачила... Зрозуміло, що то не покійник, хто звідти прийде?
Он, мій покійний чоловік теж приходив, скільки прокидалася вночі від того, що руки торкалося щось холодне, наче лід. А в родички померла молода дочка, то вона не виходила з цвинтаря, і якось вночі відчула, як льодяна рука вхопила її за плече, і голос доньки сказав: «Ти доки будеш мене мучити, доки будеш ходити?». Є таке, що всю ніч попід хату ходить і заглядає у вікна. Ось з такими переляками і приходять.
А один чоловік, проходячи цвинтарем, сказав до мами: «Ти лежиш, а в мене повно роботи». Ще й залаявся. І мама почала ходити. Розкидає все по хаті, гупає дверима. Він місяць не спав. Аж доки маком не обсипали хату. Можна ще під килимок біля вхідних дверей покласти ніж, або повпихати біля дверей осикові кілки.
Ну і - молитися, особливо, коли побачили чи почули чиюсь присутність.
- А чи траплялися у Вашій практиці ще якісь дивовижні речі?
- Чи знаєте Ви, що люди, які кінчають життя самогубством, дуже рідко роблять це з власної волі. Скільки до мене приходило таких, які розповідали, як їх якась сила силоміць веде чи до річки, чи на горище, і змушує лізти у воду чи затягувати петлю на шиї. Це трапляється, зазвичай, з тими, хто любить з будь-якої причини лякати рідних: «Я собі щось зроблю (втоплюся, повішаюся...). От нечисть і вчепиться, буде ходити слідом і таки змусить це зробити. Одну таку жінку привело на горище, змусило натягнути на шию мотузку і, як вона казала, «почала пхати вогонь в обличчя». Людина боїться, сахається і... затискає собі шию. Добре, що на той час хтось надійшов, і жінку врятували.
Один чоловік шість разів ліз у петлю, щоразу його знімали. А на шостий мій чоловік взяв того мотузка і так вибив ним «вішальника»! З того часу він перестав займатися дурницями. Це – найкращий спосіб, і якщо так зробити, думки про повішання більше не виникне.
Хоча... якщо віск покаже хрест чи яму, ця людина жити все одно не буде. І якщо в петлю вона більше не полізе, то смерть знайде її в іншому місці. І тут вже ніхто не допоможе.