Із тканини вона виготовляє вишукані квіти, якими можна оздобити волосся та одяг.
“Все почалося з того, що пропалила праскою улюблену куртку. І щоб приховати дірку, вишила на ній невеличку картину атласними стрічками. Потім захопилася технікою цумамі канзаші і почала виготовляти різноманітні квіти”, - розповідає хмельничанка.
Свій перший виріб — обруч із червоною квіткою, схожою на айстру, вона продала на ярмарку народних майстрів у Хмельницькому. Зараз у її “квітковій майстерні” — троянди, волошки, ромашки, дзвіночки, айстри, а також фантастичні квітки, народжені уявою майстрині, яких не зустрінеш у реальному світі.
Від п’яти до 75 пелюсток
Цумамі канзаші буквально перекладається з японської як “орнамент для волосся із складеної тканини”. Традиційні канзаші виготовляють з крихітних квадратів шовку, які складають у пелюстки за допомогою методів оригамі. Такі квіти можуть складатися як з п'яти, так із 75 пелюсток, а то й більше, в залежності від конкретного випадку. Пелюстки теж бувають різні за розмірами та формою, переважно гострі чи круглі.
Вперше канзаші з'явилися приблизно чотириста років тому, коли в Японії змінився стиль жіночої зачіски. Від традиційного стилю тарегамі (довге спадаюче волосся), жінки перейшли до ніхонга, в якому волосся збиралося в різноманітні химерні форми і укладалося за допомогою гребенів і шпильок. Зараз це мистецтво популярне у багатьох країнах, в тому числі і в Україні. Наші майстри внесли у канзаші український колорит, виготовляючи маки та волошки. “Я використовую атласні стрічки, органзу, фетр та інші тканини, із інструментів — пінцет, ножиці, свічку, клей, голку і нитку. Стрічки згинаються певним чином, пелюстки скріпляються між собою та саджаються на основу із фетру чи репсу. Із бусинок робляться серединки, за необхідності — інші оздоблення, далі квітка кріпиться на обруч, резинку чи застібку”, - розповідає майстриня.
Серед її клієнтів — молоді дівчата, яким до вподоби різноманітні обручі та заколки, старші жінки, котрі віддають перевагу квітковим брошкам, діти, які вибирають найяскравіші прикраси, і навіть мистецький колектив, що замовляє прикраси для сценічних костюмів.
Та найвибагливішим клієнтом та критиком є трирічна донька Мирослава. За її допомогою Маргарита визначає, що найбільше подобається дітям, а також — наскільки міцними є вироби.
У планах майстрині — попрацювати зі справжнім шовком, поекспериментувати із кольорами за допомогою фарб, а також застосувати цумамі канзаші для декору інтер’єру.
Вироби "Квіткової майстерні" хмельничанки Маргарити Гладишко.