35-річна хмельничанка Марина Швиріна-Школяр вже 2,5 року займається валянням виробів із шерсті. В її колекції є сережки, брошки, намиста, кулони, футляри... А нещодавно мисткиня навіть виготовила веселенький капелюшок, який із задоволенням носить сама.
Марина народилася в сім’я талановитого художника, тому ще з дитинства знала, що її доля – це творчість та мистецтво. З 12 років дівчина почала відвідувати художню школу, згодом закінчила художньо-графічний факультет Московського державного відкритого педагогічного університету. Потім шість років займалася живописом, так би мовити, набивала руку. Неодноразово брала участь у місцевих та обласних виставках. За допомогою мистецтва художниця знайшла й своє кохання. Ще навчаючись у художній школі, Марина познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Згодом їхні стосунки переросли в плідний творчий тандем. Молоді люди займаються оформленням інтер’єрів (їхні скульптури й графіку можна побачити в ресторані «Шотландія», ТМ «Насолода» та в деяких саунах міста). А в квітні в галереї на Проскурівській проходила перша персональна виставка молодих митців «Гра в ігри», де, крім свого живопису, Марина представила також і свої ексклюзивні роботи з шерсті. Мисткиня запевняє, що не уявляє свого життя без мистецтва. Їй однаково подобаються як живопис, так і валяння шерсті. Останнє є для неї і захопливим хобі, і додатковим заробітком.
«З натуральною вовною дуже приємно працювати, вона тепла, жива, м’яка та різнобарвна, – каже Марина. – Ідеєю створювати вироби з шерсті я загорілася, коли перебувала в декретній відпустці. Якось моя подруга подарувала мені іграшку, зроблену своїми руками, після чого я вирішила й собі спробувати. Але моєю пристрастю стали прикраси. Я використовую два способи валяння шерсті: мокрий та сухий (сухе валяння також іноді називають фільцеванням – валянням спеціальними голками). Суха техніка нагадує ліплення. Голки мають спеціальні щербини, завдяки яким вони підчіплюють і змішують, плутають волокна вовни в різних шарах. Голки дуже гострі, тому працювати з ними потрібно обережно».
Нещодавно художниця знову повернулася на роботу (Марина працює викладачем образотворчого відділення в Хмельницькій дитячій школі мистецтв). Але не зважаючи на це, вона регулярно приділяє час своєму хобі. Виробами з шерсті Марина займається в основному уночі, коли 4-річний синочок Ілля вмощується спати. Її улюблена тематика – кава. Хоча майстриня й не фанат кавового напою, але в мистецтві їй дуже подобається, як вписуються кавові зерна у виріб. Для своїх картин вона навіть часто тонує папір кавою. Марина взагалі прихильниця натуральних природних матеріалів. Для своїх прикрас вона часто використовує кераміку, кістку, палички кориці, дерево, паталь (імітація сусального золота). Взагалі Марина відчуває постійну потребу щось творити. Крім того, дівчина дуже різнобічна людина. Вона обожнює подорожі, захоплюється фотографією, музикою, кінематографом. А нещодавно почала проводити майстер-класи з валяння шерсті в hand-made-магазині «Простір для ідей». Своїм учням і всім початківцям Марина радить не опускати рук й не засмучуватися – і все обов’язково вийде! Адже творчість, за словами художниці, завжди приносить задоволення та якісь плоди.