25-26 лютого п'ятірка талановитих музикантів гурту «Strangers» дарувала відвідувачам Jazz ресторану улюблені «Sunny», «Hello, Dolly», «I feel good» та багато інших світових шлягерів. П'ятірка співаків: Олена Антонюк, Олександр Соколов, Ігор Акрибай, Ірина Шевченко, Юрій Данильчук, які називають себе гуртом «Strangers», ведуть майже «кочовий» стиль життя, що повністю відповідає назві, адже у перекладі з англійської «stranger» – «чужинець», «гість».
Уже кілька років поспіль музиканти займаються улюбленою справою далеко за межами України, а в рідному Хмельницькому з'являються швидше як гості. «Проскурівський телеграф» вирішив розвідати, чим живуть і займаються музиканти.
– Олександре, розкажіть, як усе починалося?
– У такому складі, як зараз, ми працюємо з 2006 року. Усі учасники нашого гурту – професійні музиканти, давно знаємо один одного і товаришуємо. До певного моменту ми працювали в Україні, в різних колективах. У нас в Україні ця справа дуже погано оплачується, тому ми вже декілька років працюємо за кордоном, в Китаї та Кореї.
– Як ви туди потрапили?
– Є компанії, які проводять кастинги і запрошують працювати в різних країнах. Один із таких кастингів у Києві ми пройшли успішно і отримали запрошення на роботу.
– Ваші родини також там з вами?
– І сім'ї, у кого вони є, і кохані люди, живуть і чекають нас тут.
– Ви плануєте і надалі працювати за кордоном, чи невдовзі повернетеся в Україну?
– Кожного разу, коли ми приїжджаємо, все залишається на рівні розмов і обмежується разовими виступами. А в Китаї ми працюємо вже четвертий сезон. Зараз у парку атракціонів (щось на кшталт Діснейленду), а далі плануємо переміститися на круїзні лайнери.
– Ви виконуєте тільки відомі пісні з минулих років, чи маєте власні речі?
– Ми маємо багато власних творів, адже усі учасники колективу пишуть музику, але поки що не можемо за них узятися. Все потребує серйозних фінансових вливань. Поки що з втіленням цих ідей доводиться зачекати.
– Ваші власні музичні уподобання зазнали якихось змін?
– Ні. Всі ми слухаємо гарну, якісну музику. А музичні смаки які були 10 років тому, такі й лишилися. Щоправда, зараз у нашій музиці з'являється більше джазових стандартів.
– Ви завжди бачили себе у музиці чи були плани займатися чимось іншим?
– Я з дитинства не уявляю себе без музики, і те саме можу сказати про Олену. Ми всі свого часу вздовж і впоперек об'їздили всю Україну як музиканти. У нас була своя команда «Коктейль Молотова», Юра якийсь час грав у «Панацеї», Ігор – працював з Сашком Пономарьовим. Іра тоді ще відвідувала музичну школу.
– З ким з відомих музикантів ви хотіли б виступити на одній сцені?
– Важко сказати. Мені, наприклад, на концерті більше хочеться бути у якості слухача. З задоволенням пішов би послухати Еріка Клептона.
– Давате долучимо до розмови й інших учасників. Юрію, як Ви можете охарактеризувати ваших слухачів?
– Це люди, які знають і люблять саме таку музику, яку ми граємо. Ми не є рок-командою, яка грає певний спектр музики і має своє коло фанатів. Намагаємось бути більш гнучкими, щоб подобатися максимально великій кількості людей. Туди, де ми працюємо, приходять і дорослі, й діти, тому ця музика має подобатися людям незалежно від віку.
Олександр: – Не можу сказати, що у нас є безліч фанатів, але люди, які приходили, скажімо, на наш концерт у минулому році, приходять і сьогодні.
Олена: – Наша аудиторія – це люди, які люблять і розуміють музику, серед них дуже багато професійних музикантів.
– Концерти чомусь приурочені?
– Основна мета – це зустріч друзів. Щоразу, коли ми приїжджаємо в Хмельницький, обдзвонюємо своїх друзів, вони запрошують своїх друзів і так збираємось: ми – щоб пограти в своє задоволення, вони – послухати нас.
Оксана ПАЛЯНИЦЯ.
Гурт «Strangers» –
гості у рідному Хмельницькому