Кіно на Хмельниччині таки ще показують

Кіно – це свято, що завжди з нами. Навіть коли ми цього не помічаємо. Ми настільки звикли, що в будь-яку хвилину, коли нам хочеться розвіятися, відпочити,  зникнути від усіх на якусь годину або просто сховатися від дощу, ми можемо легко  купити квиток  і увійти в поглинутий темним мороком кінозал – що навіть не уявляємо, ніби може бути інакше. Ми зовсім не замислюємося над тим, що цієї щасливої можливості ми ледь не позбулися  протягом недавнього часу, коли  під уламками ВПК і всієї іншої промисловості чомусь почали зникати й кінотеатри. В результаті багато обласних центрів України зосталися без жодного (!) кінотеатру. А в Хмельницькому збереглися аж два: імені Шевченка та “Планета”.
У районах області ситуація складніша.  Коток економічних негараздів пройшовся по кіномережі нещадно, скорочуючи і зали, і кадри, і гроші. Які справи  сьогодні з кінообслуговуванням населення Хмельниччини, розповідає генеральний директор обласної фірми “Кіновідеопрокат” Василь ПІДДУБНЯК:
– У переддень нашого професійного свята мені хочеться сказати про ті позитивні зрушення, які відчуваються в сфері кінопрокату останнім часом. Що там гріха таїти: галузь і справді була напівзруйнована. Щоб уявити масштаби цього лиха, досить назвати лише одну цифру: в області було скорочено майже 67% працівників, зайнятих  кінообслуговуванням населення. І уникнути тотального зникнення кіно з райцентрів і сіл, без перебільшення,  нам вдалося лише завдяки відданості професії  та ентузіазму наших людей. І дуже жаль, що сьогодні ми не можемо забезпечити нашим самовідданим професіоналам гідної оплати праці, гарантовано високої пенсії. І навіть добрих слів перед святом. Бо останніми роками  говоримо тільки про економічні труднощі, проблеми, і ці біди настільки застилають нам очі і заповнюють  клопотами наші щоденні робочі будні, що наче незручно при цьому когось хвалити за чесну й сумлінну працю.
 Але саме завдяки цьому відчутно зріс рівень кінообслуговування – особливо в  Деражнянському (директор районної дирекції кіномережі - Антоніна Олексюк), Славутському (Віктор Яремчук), Чемеровецькому (Тетяна  Данчук) районах. Та й загалом по області спостерігається тенденція до повернення глядача в кіно. В кожному разі, припинилося падіння відвідувань кіно, що спостерігалося протягом кількох років поспіль. Кількість глядачів за 2009 рік зросла порівняно з річним завданням на 16,2% і склала 406,6 тисячі чоловік.
Це не просто радісна, а й обнадійлива цифра. Проте вона не з’явилася сама собою. Цьому передувала непроста праця. Насамперед – аналіз усієї системи кінопрокату в області, визначення “вузьких місць” і перспективних напрямків роботи і зосередження на них наших хоч і невеликих, зате концентрованих коштів.
Результатом стала програма поліпшення кінообслуговування населення в області. Програма була затверджена у жовтні 2008 року на сесії Хмельницької обласної ради. Одним із її основних завдань є демонстрація фільмів з використанням сучасних пересувних мобільних відеопроекційних систем у сільській місцевості. За підрахунками, щоб забезпечити кінопоказом усі села, потрібно 37 таких відеопроекційних систем. Наразі ж їх придбано - за рахунок місцевих бюджетів – 18. З одного боку, ще мало. З іншого -  вони діють у 18 районах області, за винятком Летичівського та Віньковецького районів. До останнього часу не було установки і в Шепетівському районі. Я звернувся до місцевих керівників – і за активного сприяння голови Шепетівської райдержадміністрації Івана Кириловича Адамця та голови районної ради Миколи Степановича Ковальчука проблема була вирішена. Це свідчить про небайдужість місцевої влади до наших справ і потреб людей загалом. Практично завжди ми відчуваємо її підтримку і взаєморозуміння.