Поганому танцюристу щось заважає

Останній матч року, який відбувся в Хмельницькому 23 жовтня, не викликав ажіотажу в хмельничан. Не допоміг привернути увагу вболівальників і суперник “динамівців” – МФК “Миколаїв”, який є одним із лідерів другої ліги групи “А”. Люди не пішли на стадіон! Зібралося лише близько 400 фанів, тоді як ще зовсім нещодавно на “Динамо” ходило по 2-3 тисячі глядачів. Звісно, 400 вболівальників на трибунах – це не антирекорд відвідуваності для хмельницької команди. Але близький до нього. 26 листопада 2008 року на останній матч у році прийшло на сто глядачів менше.
Отже, поєдинок за майже порожніх трибун був все одно важливим для “Динамо”. Адже існувала ймовірність піти на зимову перерву не з 9-ю позицією в турнірній таблиці, а рядком нижче. Це сталося б в тому випадку, якби хмельничани програли матч гостям, а тернопільська “Нива” виграла в Сумах. Тернополяни поступилися з рахунком 3:0, а “Динамо”, прогнозовано, програло “Миколаєву”, але зберегло за собою четверте місце в турнірній таблиці. Знизу.
Цікаво, що ще до початку гри деякі вболівальники натякали, що боротьби у цьому матчі не буде, бо він має завершитися перемогою гостей з рахунком 2:0. Чи то щось знали, чи то просто “блефували”, а потім, виявилося, рахунок вгадали. Хоча боротьба на полі була! Ось тільки не на користь “динамівців”.
Хоча саме хмельничани в першому таймі повинні були забивати. Та й не один гол, а декілька. Однак миколаївчан частенько рятував голкіпер. А коли і той не міг прийти на допомогу, то МФК “Миколаїв” рятувала стійка. Зокрема, таке сталося наприкінці першої половини гри, коли капітан “Динамо” Олександр Маліцький вийшов віч-на-віч з воротарем  та пробив у дальній кут. Цікаво й те, що чимало вболівальників на трибунах почали дорікати капітану за його удар. “Навіщо бив?” – кричали ті. А все через те, що поруч із Маліцьким тоді стояв Богдан Бортнік, який, в разі отримання пасу від Олександра, пробив би у порожні ворота та влучив би. Однак пас Маліцький не віддав, і забити самотужки – не забив.
У другому таймі господарі почали “за здравіє”, а завершили, як завжди. На 52 хвилині матчу Костянтин Дудник вкотре врятував “Динамо” від голу, але захисники не встигли вибити м’яча, який опинився в Андрія Білоуса. Хавбек “Миколаєва” одразу дав навіс на Сергія Бербата, який стояв в метрі від лінії воріт хмельничан. А тому Бербат без надзусиль відправив м’яча в сітку воріт господарів поля. А через дві хвилини Ігор Бездольний ледве не забив свій сотий гол у чемпіонатах України, але “Динамо” врятував Костянтин Дудник. 
Поки “динамівці” намагалися створити бодай один небезпечний момент біля воріт гостей, час спливав. І на 88 хвилині миколаївчани провели стрімку контратаку, після якої Бездольний вийшов на побачення із Дудником та спромігся забити другий гол у ворота “Динамо” та сотий у своїй кар’єрі. Ну, а три хвилини, які арбітр (до якого, між іншим, у цьому матчі з боку хмельницьких вболівальників не було жодних нарікань) додав до основного часу, так і не потішили глядачів голом у ворота гостей. 
Отже, “Динамо” йде на зимові канікули із 14 очками та 9 місцем у турнірній таблиці. Свій наступний офіційний матч у другій лізі команда має зіграти в Білій Церкві 16 квітня 2011 року. І ті вболівальники, які завітали на матч проти “Миколаєва”, йдучи зі стадіону, вітали один одного із тим, що “катування над ними завершено”. Чи продовжиться подібне наступного року, наразі ніхто й спрогнозувати не може.