Пошта стала для нього рідним домом, а тисячний колектив – дорогим і близьким. Перед ювілеєм ми вирішили розпитати директора Хмельницької дирекції «Укрпошти» про секрети відданості одній справі та інші, не менш цікаві приватні речі.
- Дмитре Олександровичу, зізнайтеся, в дитинстві ж ні про яку роботу на пошті не мріяли...
- У мене не було якихось конкретних мрій. Думав, може стану військовим, або піду в спорт. Але доля все вирішила по-своєму. Я – з багатодітної родини, тож коли закінчував школу, мої брати і сестра вже вчилися. Мені було очевидно, що батьки ще одного студента просто не потягнуть. Тому подався за комсомольською путівкою працювати на...
Уривок з статті. Повну версію читайте у журналі "Проскурівський телеграф" №41 від 10.10.2013.