Селище відоме своїми мінеральними водами типу «Нафтуся» та озокеритами, надзвичайною природою та цілющим повітрям.
Кажуть, колись, ще за часів СРСР, воду зі Східниці доставляли спочатку гелікоптером до найближчого військового летовища, а потім – реактивним літаком до Москви, просто до столу Микити Хрущова. І це не дивно, адже на відміну від трускавецької «Нафтусі», яка накопичується у бюветах і через те частково втрачає свої цілющі властивості, вода у Східниці живою цівкою сочиться з джерел, зберігаючи свою силу та лікувальні якості. Ціна за «живу» воду – «жива» черга, яка збирається біля найпопулярніших витоків. Оскільки вода з джерела біжить повільно, правила набору води тут суворо регламентовані – не більше 0,5 літра в одні руки. Біля деяких джерел навіть є охоронці, які стежать за порядком і за тим, щоб ніхто не затримував чергу, яка інколи тягнеться на десятки метрів і на годину-півтори часу.
Ще одна особливість Східниці – ландшафт. Тут мало де можна йти рівною дорогою. Весь час доводиться підніматися та спускатися. І навіть той, хто страшенно не любить ходити пішки (наприклад, як я), змушений буде проти волі намотувати кілометри, оскільки джерела у Східниці розташовані досить віддалено одне від одного. А оскільки лікарі зазвичай прописують воду мінімум з двох джерел, ходити доведеться багато. Особливістю східницької води є й те, що при контакті з повітрям вона швидко втрачає свої якості, тому набирати її «про запас» немає сенсу. Тому мінімум шість ходок по воду на день вам забезпечено. Все ж якщо ви набиратимете воду, щоб випити її згодом, потрібно пам’ятати, що для цього підходить лише скляний посуд, бажано з темного скла. Крім того, східницьку воду перед вживанням зазвичай підігрівають до певної температури. У санаторіях для цього є спеціальні ємності з постійно гарячою водою, а біля самих джерел для найнетерплячіших кмітливі умільці облаштували щось типу похідних плиток, виготовлених з банок з-під кави та сухого спирту.
У Східниці – близько півтора десятка джерел, вода з яких допомагає при різноманітних захворюваннях: вимиває камені з нирок, нормалізує кровоток, має протизапальну дію та жовчогінний ефект, регулює кислотно-лужну функцію шлунка. Води з певних джерел рекомендовані для допоміжної терапії гастриту, виразки шлунка, панкреатиту. Але потрібно пам’ятати, що будь-яку мінеральну воду потрібно пити суворо за призначенням лікаря, оскільки в надмірних кількостях вона може не тільки не допомогти, а й нашкодити.
Східниця – рай для котоманів. Цих тварин різних порід та кольорів тут стільки, що очі розбігаються. Вони – скрізь: біля санаторіїв та біля приватних будинків, біля джерел та просто на вулицях. Зазвичай вони або ходять з заклопотаним виглядом, або виніжуються на сонечку. Спостерігати за ними можна годинами, і це ніколи не набридне. Хоч незнайомців до себе вони зазвичай не підпускають.
Як розважитися у Східниці? Якщо ви приїхали надовго, можете з’їздити на екскурсії. Тут вони – на будь-який смак та гаманець. Можна відвідати старовинний палац «Паланок», піднятися у середньовічну наскельну фортецю Тустань, подивитися на неймовірні водоспади Карпат, поїхати в Умань або на вечірню каву до Львова… Вибір – величезний. А якщо у вас є закордонний паспорт та відкритий шенген, можна навіть на два-три дні прокататися у Європу – такі пропозиції у Східниці також є. А можна просто взяти велосипед, самостійно об’їздити околиці містечка і насолодитися його надзвичайною красою.
Ну а якщо вам хочеться чогось екстремального, то зі стадіону у центрі селища можна стартувати у небо на повітряній кулі. Задоволення, звісно, не з дешевих, але воно того варте.
Яна КУШНІР