Ганна Підмогильна померла три роки тому. Згідно із законодавством її син Ігор Підмогильний через шість місяців отримав право на спадщину на авто.
“Коли я прийшов до вітчима, у якого на подвір’ї стояла автівка, відповідь була такою: “Стара машину забрала з собою, шукай на цвинтарі”. Я звернувся в обласне ДАІ, щоб розшукали мою власність. Проглянувши по комп’ютеру дані, капітан повідомив мені, що в квітні 2008 року власниця, тобто моя матір, підписала доручення на продаж автомобіля”, – розповідає Ігор Підмогильний.
Як то кажуть, було б все добре, якби не одна деталь: Ганна Підмогильна померла 11 листопада 2007 року (про що свідчить довідка про смерть). Ігор Підмогильний з заявою звернувся у міліцію. Через чотири дні прийшло повідомлення про відмову у порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину. Після звернення до прокуратури з міліції надіслали повідомлення, що вітчима допитати неможливо, оскільки він перебуває на лікуванні, а нинішнього власника авто вдома немає. А де він – невідомо.
“Вітчим з матір’ю були одружені з 1969 року, – каже Ігор Підмогильний. – Я довгий час навіть не знав, що він мені не рідний батько. Скільки себе пам’ятаю, вітчим постійно наді мною знущався. А взимку 2000 року він взагалі вигнав матір. У 2001 році вони розлучилися. Машина належала матері, і після її смерті стояла у гаражі вітчима. А потім зникла”.
Доручення на автівку підписане підволочиським державним нотаріусом. Згідно з ним Підмогильна Ганна 1971 року народження (мертва жінка одразу помолодшала на чверть століття і стала на 8 років молодшою за сина) поставила тут свій підпис. Не потрібно бути експертом, аби зрозуміти, що підписи зовсім не схожі з автографом справжньої Ганни Підмогильної. Більше того, у дорученні на авто ні номер паспорта, ні його серія, ані номер ідентифікаційного коду не співпадають зі справжніми документами померлої. Згідно з відповіддю юстиції, подібних документів з такою нумерацією просто не існує. Чоловік звернувся у Підволочиську районну прокуратуру. У порушенні кримінальної справи було відмовлено.
За словами Ігоря Підмогильного,
у Підволочиській прокуратурі йому повідомили, що доручення підписувала невстановлена особа. Але оскільки нотаріус цього не знав, його просто ввели в оману. Тобто, у його діях немає складу злочину. Тому у порушенні кримінальної справи відмовлено.
Машину віддам на дитбудинок
“Чомусь прокуратура не вбачає підробки документів і шахрайства, – каже Ігор Підмогильний. – Але наскільки мені відомо, нотаріус – родич працівника районної прокуратури. Недавно я своє авто бачив у Хмельницькому. Навіть сфотографував. Але кому до того діло?”.
Як розповів Ігор Підмогильний, за дорученням “його мати” продала автомобіль двом мешканцям Красилова. У міліції йому пояснили, нібито один з них дав свідчення, що покупку, розрахунок і оформлення документів проводив його приятель. А йому лише приніс доручення з техпаспортом, аби згодом той перепродав авто. Що чоловік і зробив. А нині його приятель виїхав за кордон. Коли повернеться, невідомо. Ось і шукай вітра в полі. Виходить, що у міліції опитати всіх підозрюваних чи то свідків не можуть. У прокуратурі шахрайства і підробки документів не вбачають. Ось і вимальовується картина: майже через півроку після власних похорон жінка піднялася з могили і написала доручення на автомобіль. Чомусь у містику вірять (чи хочуть вірити) більше, ніж в очевидні факти.
“Я людина небагата, – каже Ігор Підмогильний. – І 20-річний автомобіль “Жигулі”, хай і не коштує шалених грошей, але все ж чогось вартий. Та справа навіть не в машині. Я хочу добитися правди. І обіцяю вам, якщо мені повернуть автівку, я перепишу її на дитячий будинок. Але винні мають понести покарання”.