Через негоду Людмила Бондарук народила на автозаправці

На порозі хати родини Бондаруків зустрічає господар Ігор. Запрошує до хати. У приміщенні від грубки відчувається приємне тепло. Дружина Людмила довго не виходить. Разом з дитиною відпочиває в іншій кімнаті. Старша донька, трирічна Христинка, постійно горнеться до батька.
«11 лютого під вечір у Люди заболів живіт, – згадує Ігор Бондарук. – Каже, що почалися перейми. Я побіг до сусіда, щоб той завіз у районну лікарню до Ізяслава. А погода така була, що не приведи Боже. Сніг падав і вдень, і вночі. Все поперемітало. З нами в машину сіла акушерка і тітка Людмили».
Село розташоване за 30 кілометрів від Ізяслава. Рідні Людмили  зателефонували у районне пологове відділення. Звідти назустріч вагітній виїхала карета швидкої допомоги. Автомобіль з лікарями застряг у переметах кілометрів за 20 від села. За словами медичних працівників, подекуди снігові кучугури сягали вище зросту дорослої людини. А автомобіль з вагітною жінкою доїхав лише до сусіднього села Плужне. Водій автівки намагався дістатися до Плужненської лікарні, що на краю села, хоча пологового відділення там не було. А у жінки вже відійшли води. Та до лікарні доїхати також на вдалося. Натомість вкотре загрузли у заметі. І якби не допомога підлітків, котрі саме в той час проходили поряд, невідомо, чим би все скінчилося. Довелося телефонувати до районного відділення МНС.
«Подзвонив батько породіллі, – пригадує диспетчер державної самостійної пожежної частини №17 Світлана Кушнірук. – Кричить: «Допоможіть!» Спочатку я подумала, що це жарт. А потім телефонує головний лікар району і каже, що у снігах загрузла карета швидкої допомоги. На порятунок породіллі ми направили рятувальний загін».
У цей час автомобіль з Людмилою Бондарук пробився крізь сніги на кілька сотень метрів,  діставшись автозаправки, що розташована за селом. Тут і вирішили дочекатися карети швидкої допомоги. Однак…
«Я чую, хтось стукає у віконце, – каже оператор автозаправки Олександр Горбулько. – Дивлюся – стоїть Соня Вільбовець і каже: «Пусти, буду родити». А їй вже під 60. Я питаю: «Ти?!». А вона відповідає, що у машині її племінниця. Я вийшов, виніс їй води і кажу, щоб заходили на заправку. Спочатку жінка не хотіла виходити з машини. А потім почалися перейми. Вона зайшла всередину, і хвилин через п’ять у неї почалося. Я вперше  чув, як жінка кричить під час пологів. Страшно».
Хвилини тягнулися годинами. Рідні Людмили Бондарук переживали, чи вдало пройдуть пологи.
«Я і хрестилася, і молилася, щоб все було гаразд, – розповідає тітка Людмили Софія Вільбовець. – А Ігор через кожну хвилину вибігав на вулицю, все виглядав, чи не їде «швидка».
На порятунок породіллі рятувальний загін виїхав на 3-мостовому автомобілі підвищеної прохідності «ЗІЛ-131». З повною бочкою води машина важила понад вісім тонн. Двометрові снігові замети з розгону таранили залізним бампером. Попутні машини, котрі траплялися на шляху і котрі також загрузли у снігах, доводилося просто зсувати у кювет. Діставшись карети швидкої допомоги і підчепивши «Уазик» на буксир, МНСники направилися до автозаправки.
Лікарі потрапили до породіллі  майже через півгодини після пологів.
«І породілля, і батько були  налякані, – каже акушер-гінеколог пологового відділення Олена Кондратьєва. – У тій кімнатці було так тісно, що дитину довелося перевивати у матері на животі. Навіть пологи у лікарні пов’язані з певним ризиком, а у таких умовах – ризик подвійний. Добре, що все пройшло без ускладнень. На моїй пам’яті це перші подібні пологи».
Людмилу Бондарук разом з немовлям забрали до пологового відділення райлікарні. Лікарі кажуть, що дитина народилася  здоровою. Сьогодні дитина з мамою вже вдома.