Хлопець загинув першого серпня під час обстрілу снайпером позицій українських захисників, отримавши вогнепальне кульове поранення грудної клітини, яке виявилося несумісне з життям.
Упродовж двох років Ростислав виконував свій військовий обов’язок на сході. Був прийнятий на військову службу за контрактом Кам’янець-Подільським міськрайонним військовим комісаріатом і проходив її у 8-му окремому мотопіхотному батальйоні у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України. Наприкінці травня був передислокований у район Попасної, де й загинув.
“Він був надзвичайно світлою, доброю людиною. У нього завжди все було добре, ніколи нічого не просив. Я розмовляла з ним по телефону за годину до того, як його не стало. В той день хлопці отримали передачу, яку ми передали їм з Кам’янця. Для Ростика в ній був індивідуальний подарунок, який зробили в одній із меблевих компаній нашого міста – дерев’яний набивач патронів. Також хлопцям передали вівсяну кашу, яку він дуже любив”, - згадує, не стримуючи сліз волонтер Тетяна Кошелєва.
Ні сліз, ні емоцій не стримував ніхто
Також вона розповідає, що рік тому, напередодні Дня Незалежності Ростислав отримав контузію у боях під Мар’їнкою, проходив лікування в госпіталях. Та незважаючи на це, продовжив боронити українську землю. Друзі та рідні не багатослівні, оскільки досі не можуть повірити в те, що Ростика більше немає.
На колінах друзі, рідні, побратими провели наймолодшого Героя Кам'янця
Серед тих, хто прийшов проститися з Ростиком і його бойові побратими, які були з ним на момент смерті.
“Все було дуже спокійно, ми сиділи, розмовляли і в один момент він упав. Це була куля снайпера, випущена з дуже професійної гвинтівки, вона пробила йому дві легені. Ще хвилин сорок він був живий, хоча й без свідомості. Ми закривали йому рану, запускали серце, півтора кілометри несли його, щоб доставити до місця, куди б могла приїхати медична допомога. У нього було велике майбутнє, це був боєць який знав як воювати, і ніхто б не подумав, що таке може статися саме з ним”, - розповідають хлопці Василь та Микола, які з ним чи не з перших днів виконують свій обов’язок і зізнаються, що таких добрих людей як Ростик вони не зустрічали.
Проститися зі своїм товаришем, братом приїхали його побратими
Перед тим як чорний кортеж поїхав на кладовище, загиблого Героя пронесли однією з центральних вулиць міста
Ростислав Доброшинський - наймолодший у Кам’янці загиблий учасник антитерористичної операції. Спочиватиме Герой на Алеї Слави міського кладовища.
Загиблому оберемками несли квіти
Ірина Кузнєцова