Аби вшанувати їхню пам'ять сюди прибули колишні ув’язнені, військові, чиновники та небайдужі люди. Як зазначила заступник голови обласної державної адміністрації Лілія Бернацька: «Війна забрала у концтабори 18 мільйонів людей, з яких 11 мільйонів – було замордовано. Кожному п’ятому з ув’язнених – не було й шістнадцяти». Жахливі цифри втрат називає й заступник голови обласної ради Василь Осадчий: «На території Хмельницької області в жорнах фашистської машини знищено 478 тисяч громадян».
І хоча тисячі нащадків досі не знають про долі своїх батьків, дідів і прадідів, трапляються щасливці, котрі «докопуються» до секретних архівів навіть через півстоліття. Так, найновішим на території колишньої «фабрики смерті» є невеличкий пам’ятник воїну-казаху Мукану Асилханову. Його син – Табилди знайшов могилу батька лише через 67 років. Ті ж, кому вдалося вижити, згадують жорстоке минуле тих далеких часів неохоче. «З нами поводилися, як з тваринами, – каже колишній ув’язнений Олександр Бондарєв. – Для них ми не були людьми, а були – «номерами». «Ми жили з надією у серці, що гітле-рівський режим буде подолано, – пригадує голова обласної ради борців антифашистського опору – колишніх в'язнів фашистських концтаборів Панас Сторожук, – і це сталося».
На місці колишнього концтабору «Шталаг-355» провели мітинг-реквієм
Саме тут, на території військової частини А-4239, що у мікрорайоні Ракове, 11 березня, у Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів, відбулося поминальне дійство.